Авран лікарський
Авран лікарський (Gratiola officinalis L.) — багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Народні назвиБождерево, драцілея, драціолея, дрисливець, жовчинець лікарський, благодатка, божа благодать, граціола, жовтянець, золототисячник, кровник. Морфологічна характеристикаСтебло пряме, біля основи червоно-фіолетове, висотою 20 — 80 см. Листки крапчастозалозисті, супротивні, сидячі, ланцетні. Квітки одиничні, пазушні, білі, двостатеві. Цвіте у червні — вересні. Плід — широкояйцеподібна коробочка. Насіння численне, майже трьохгранне, сітчасто-зморшкувате. Плоди дозрівають у липні — жовтні. Екологічна приуроченістьРосте на вологих місцях: на кочкуватих болотах, по берегах річок, на заливних луках та прибережних пісках. Поширення
Голарктичний вид. Трапляється по всій Україні, рідше в Криму. Хімічний складТрава аврану лікарського містить глікозиди (граціолін, граціотоксин, граціозид), гіркоти, сапоніни, смоли, органічні кислоти, жирну олію. Рослина отруйна. ЗастосуванняДля лікарських потреб заготовляють надземну частину рослини незадовго до цвітіння. Зберігають у сухих місцях. Галенові препарати аврану лікарського проявляють кардіотонічну дію, подібно до наперстянки. Мають проносні, сечогінні, глистогонні властивості. Застосовують галенові препарати аврану при серцевій недостатності, жовтяниці, з асцитом, запорах, хворобах печінки, для стимулювання пологів, при відсутності менструації. Місцево — при захворюваннях шкіри (свербець, трофічні виразки, короста, екзема, висипах, лишаю для лікування забитих місць. Внутрішньо — настій трави (1 ч ложка сухої сировини на 200 мл окропу) вживати по 1 ст ложці тричі на день. Зовнішньо — компреси з настою трави аврану (2 ч ложки на 200 мл окропу). Мазь із соку рослини та жирової основи 1:10 використовують при забоях. Зважаючи на високу токсичність аврану при вживанні його слід проявляти обережність. Рослина зберігає токсичність і після висушування. Відмічені випадки отруєння тварин (головним чином коней та великої рогатої худоби) після поїдання сіна з домішкою аврану. Див. такожДжерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia