Авраменко Володимир Федорович

Авраменко Володимир Федорович
Народився	18 квітня 1959(1959-04-18) (65 років)  Кіровське, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політик
Членство	Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України[1]
Нагороди

Народний депутат України
IV скликання
Партія регіонів	14 травня 2002	—	25 травня 2006

Володимир Федорович Авраменко (нар. 18 квітня 1959, Кіровське, Донецька область, УРСР) — засновник і власник компанії АВК, заслужений працівник промисловості України, народний депутат України IV скликання, колишній член Партії регіонів.

Життєпис

Народився 18 квітня 1959 року в Кіровському (нині Хрестівка), Донецької області.

1981 року закінчив Донецький інститут радянської торгівлі за спеціальністю «інженер-механік машин і апаратів харчових виробництв»[2][3].

1982—1983 — проходив строкову службу в армії[2].

1983—1991 — працює в різних закладах та установах Донецька[4][5][6].

1991 — в Донецьку створює компанію «АВК»[7], до 1995 року був її директором[8].

1995—1998 — голова правління-директор ЗАТ «Донецька кондитерська фабрика»[6].

1998—1999 — директор концерну «АВК»[9].

1999 — директором ЗАТ «АВК»[9].

2000—2002 — директор ТОВ «Троянда», Київ[10]. З 2002 року — голова ради директорів компанії «Полюс» у Макіївці.

2002—2006 — Народний депутат України IV скликання, обраний по виборчому округу № 54 (Донецька область)[11].

2007 — інвестував в небанківський оператор платіжних та фінансових сервісів EasyPay. СЕО EasyPay — Олексій Авраменко, старший син Володимира. Різні джерела вказують, що саме Володимир був засновником платіжної системи[12][8][13].

У жовтні 2009 року отримав звання Заслужений працівник промисловості України[3].

17 вересня 2015 р. придбав контрольний пакет акцій ПАТ Банк «ТРАСТ» — 72 % акцій у групи інвесторів[13].

2014 року заснував ТОВ «АВК конфекшінері» у Києві, з 2014 року — СЕО компанії.

Політична діяльність

У 2002 році став народним депутатом від блоку «За Єдину Україну». Народний депутат України IV скликання (травень 2002-го — травень 2006-го), виборчого округу № 54, Донецької області, партія «За єдину Україну!». До серпня 2002 року — член фракції «Єдина Україна».

З серпня 2002 по вересень 2005 року — член фракції «Регіони України».

З вересня 2005 до травня 2006 — член фракції «Партії регіонів».

Під час перебування на посаді Депутата Верховної Ради працював у[11]:

• Комітеті Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
• Тимчасовій спеціальної комісії Верховної Ради України з питань моніторингу виборчого законодавства;
• Комітеті з питань європейської інтеграції;
• Групі з міжпарламентських зв'язків з США, РФ, ПАР, Британією.

Автор та співавтор законопроєктів[14]

• Про внесення змін і доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 1082-3.
• «Про Звернення Верховної Ради України до Парламентів, Урядів та громадськості держав — членів Європейського Союзу» № 1243.
• «Про зміни у складі комітетів Верховної Ради України» № 1294.
• «Про неприйнятність проєкту Кодексу України “Про відходи”» № 2042/П[15].
• «Про внесення змін до деяких законів України» (щодо інвестиційної складової оптового тарифу) № 2132[16].
• «Про проведення парламентських слухань „Регіональна політика в Україні: реалії і перспективи розвитку“ (12 березня 2003 року)» № 2592[17].
• «Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість“» (щодо операцій з ввезення (пересилання) підакцизних товарів) № 2596.
• «Про внесення змін до Закону України „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік“» № 2626-2.

Також вносив поправки в законопроєкти, що стосувалися, зокрема державного бюджету України 2003, 2004 та 2006 років[14].

Громадська діяльність

Проводить лекції в університетах[18].

2020 року передав 1 млн гривень Національному інституту раку для закупівлі обладнання у відділення дитячої онкології[19].

На початку кар'єри фінансово підтримував чемпіона світу з шахів Руслана Пономарьова[20][21][22].

Сім'я

Одружений, має двох синів.

Примітки

1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
2. Владимир Авраменко. Биография Авраменко. homopoliticus.com. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 2 березня 2021.
3. Довідка: Авраменко Володимир Федорович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 2 березня 2021.
4. «Несолодкий» бізнес Авраменка опинився на межі краху, або Афера з багатьма відомими (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
5. Авраменко Владимир Федорович. bp.ubr.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2019-07-17 у Wayback Machine.]
6. Авраменко Владимир Федорович - Известные люди - Барфин.ru. Барфин. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2015-05-05 у Wayback Machine.]
7. Регулярна інформація - Smida. smida.gov.ua. Процитовано 2 березня 2021.
8. Авраменко Владимир Федорович. LB.ua. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 2 березня 2021.
9. Довідка: Авраменко Володимир Федорович. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 2 березня 2021.
10. admin. Companies@UA: База компаний Украины - Companies.at.ua. Каталог финансово-промышленных групп Украины: //companies.at.ua/dir, досье на украинских олигархов и политиков: //companies.at.ua/board и списки компаний, которые им принадлежат: //companies.at.ua/publ. companies.at.ua (Russian) . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
11. Народний Депутат України. web.archive.org. 27 березня 2008. Архів оригіналу за 27 березня 2008. Процитовано 2 березня 2021.
12. Владимир Федорович Авраменко. politrada.com (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
13. Володимир Авраменко - біографія, освіта, сім'я, кар'єра, компромат. MY.UA (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
14. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2 березня 2021.
15. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 29 жовтня 2024.
16. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 29 жовтня 2024.
17. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 29 жовтня 2024.
18. Владимир Авраменко, основатель компании АВК, встретился со студентами Киево-Могилянской академии. www.avk.ua. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 2 березня 2021.
19. 1 000 000 грн. на благодійність: Володимир Авраменко передав Національному інституту раку довгоочікуване обладнання. www.avk.ua. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
20. Экс–чемпион мира по шахматам Руслан Пономарев: «Счастливый свитер, в котором я стал чемпионом мира, так больше ни разу и не надел». sport.fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.
21. Руслан Пономарев: Я был молодой, уверенный, наглый - так и стал самым юным гроссмейстером мира. Террикон - Новости Футбола и спорта. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 2 березня 2021.
22. Руслан Пономарев: Я играл вслепую, а все говорили: «О, какой мальчик… Надо забирать». LB.ua. Процитовано 2 березня 2021.

Посилання

• сайт ВРУ^[недоступне посилання]