Аван (шумер. 𒀀𒉿𒀭𒆠; a.wa.anki, «країна аванів») — загублене стародавнє місто-держава або регіон Еламу в західній частині сучасного Ірану. Воно часто згадується разом із містами Сузи та Аншан у ранній історії Межиріччя, через значну кількість конфліктів із Шумером[1].
Місцезнаходження
Аван
Можливе місце розташування Авану. Показано приблизне поширення Перської затоки часів бронзової доби.
Територія Авану та пов'язаних з нею політичних утворень у Месопотамії приблизно 2000 р. до н. е.
Місто Аван досі не було знайдено археологами. Можливе розташування виводять з опису 15-го року правління (бала) Іббі-Сіна, п'ятого та останнього правителя Третьої династії Уру, а саме «Рік, коли Іббі-Сін, цар Ура, ревів, як буря, проти Сузи, Адамдуна (та) землі Аван; змусив їх підкоритися за один день; і взяв їхнього володаря (володарів) в полон». Вважається, що Аван розташований поблизу Сузи та Адамдуна (можливо, Андімешк)[2].
У написі Рімуша (бл. 2279–2270 рр. до н. е.), другого правителя Аккадської імперії, зазначено, що він вів битву «між Аваном і Сузами» поблизу «річки Каблітум» (Каблітум = Середина)[3].
«<Рімус, цар світу, у битві> здобув перемогу над Абалгамасом, царем Парахсуму. Захар, Елам, [Г]упін та [Ме]лухга зібралися в Па[рах]сумі для битви, але він, (Рімус) захопив С[ідгау], генерала [Парахсуму] (та) [царя(?)] Еламу між (містами) [Ав]аном та [Сузами], біля «[Середньої] Річки». [Крім того], він [на]валив над [ними] [могильний курган] в [області] міста. Крім того, він вирвав [фундамент] Парахсуму з землі Елам, і (тим самим) Рімус, цар світу, правив Еламом ....»[4]
Історія міста
Династичний список дванадцяти царів династії Аван та дванадцяти царів династії Шимашкі, 1800–1600 рр. до н. е., Лувр
У місті правила династія еламських правителів, названа на честь міста – «династія Аван». Її заснував правитель на ім'я Пелі, тому її іноді називають «династією Пелі»[1]. Згідно з Шумерським списком царів, Аван поклав край Першій династії Ура приблизно у 2450 році до нашої ери, і три царі Авана потім правили південними регіонами Шумеру. На жаль, імена трьох правителів у тексті не зберіглися. Основним джерелом цієї інформації є набагато пізніший список царів, записаний на табличці старовавилонського періоду. Табличка містить два списки: дванадцять правителів Авана та дванадцять правителів Шимашкі (Šimaški)[5][6][7]. Висловлювалися сумніви щодо списку, особливо щодо розділу із містом Аван[8][9]. Лише два правителі зі списку Аван відомі достовірно із сучасних записів: Лухішшан та Кутик-Іншушінак, а також Хітаа, але це не точно[10].
На пам'ятнику, що фіксує один з його військових походів, Саргон Аккадський (бл. 2334–2279 рр. до н. е.), перший правитель Аккадської імперії, перераховує полонених та здобич, включаючи «здобич з Авана»[4]. Там вказано, що невідомий цар Авана (іноді припускають, що це був Хітаа) підписав мирний договір давньоеламською мовою, написаний давньоаккадським письмом, де Нарам-Сін заявив: «Ворог Нарам-Сіна — мій ворог, друг Нарам-Сіна — мій друг»[11][12][13] . Давньоеламітська мова погано вивчена (всі доступні тексти дуже короткі), що ускладнює інтерпретацію тексту. Там також згадується близько двадцяти богів, переважно еламітських, але з кількома шумерськими та аккадськими, включаючи Іншушинака, Хумпана, Наххунте, Сімута та Пінікір. Було висловлено припущення, що офіційний договір дозволив Нарам-Сіну укласти мир на своїх східних кордонах, щоб він міг ефективніше боротися із загрозою з боку гутіїв[14][15].
Аван виборов незалежність від аккадців за правління Шаркалішаррі. Але через деякий час династія Аван завершилася із поразкою її останнього царя, Кутик-Іншушінака, від Ур-Намму (бл. 2112–2094 рр. до н. е.), після чого регіон опинився під контролем Третьої династії Ура[1][10].
Остання згадка про Аван датується правлінням Іббі-Сіна (бл. 2028–2004 рр. до н. е.), останнього правителя імперії Ур, і лише як географічна область[16].
Список правителів
Портер або напис
Правитель
Приблизна дата та тривалість правління
Коментарі, примітки та посилання на згадки
Ранній династичний період (приб. 2600 – 2500 рр. до н. е.)
Династія Авану (приб. 2600 – 2500 рр. до н. е.)
«Потім Ур був розгромлений, а царювання перейшло до Авану.»
↑Frayne, Douglas, "Ibbi-Sin", Ur III Period (2112-2004 BC), Toronto: University of Toronto Press, pp. 361-392, 1997
↑Laurito, Romina, and Mariapaola Pers, "Attestations of Canals in the Royal Sources from the Sumerian to the PaleoBabylonian Period", Egitto e Vicino Oriente, vol. 25, pp. 275–325, 2002
↑ аб[1] Douglas R. Frayne, "Akkad", The Sargonic and Gutian Periods (2334–2113), University of Toronto Press, pp. 5-218, 1993 ISBN 0-8020-0593-4
↑Scheil, V., "Dynasties Élamites d’Awan et de Simaš’, Revue d’Assyriologie et d’archéologie orientale,28(1), pp. 1–8, 46, 1931
↑Gelb, I. J. and B. Kienast, "Die altakkadischen Königsinschriften des Dritten Jahrtausends v. Chr", (Freiburger altorientalische Studien, Bd. 7), Stuttgart: F. Steiner, 1990
↑Sallaberger, W. and I. Schrakamp, "Part I: Philological Data for a Historical Chronology of Mesopotamia in the 3rd Millennium", in W. Sallaberger and I. Schrakamp (eds), ARCANE (Associated Regional Chronologies for the Ancient Near East and the Eastern Mediterranean)III: History and Philology, Turnhout: Brepols, pp. 1–136, 2015
↑Glassner, J.-J., "Les dynasties d’Awan et de Shimashki", Nouvelles assyriologiques brèves et utilitaires, 34, 1996
↑Steinkeller, "New Light on Šimaški and Its Rulers", Zeitschrift fürAssyriologie, 97, pp. 215–32, 2007
↑ аб[2]Pittman, Holly, "The “Jeweler’s” Seal from Susa and Art of Awan", Leaving No Stones Unturned: Essays on the Ancient Near East and Egypt in Honor of Donald P. Hansen, edited by Erica Ehrenberg, University Park, USA: Penn State University Press, pp. 211-236, 2002
↑Hinz, Walther, "Elams Vertrag mit Narām-Sîn von Akkade", Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, vol. 58, no. Jahresband, pp. 66-96, 1967
↑Cameron, G.G., "History of Early Iran", Chicago/London: University of Chicago, 1936
↑Westenholz, Aage, Pascal Attinger, and Markus Wäfler, "The Old Akkadian Period: History and Culture", Mesopotamien. Annäherungen 3: Akkade-Zeit und Ur III-Zeit, pp. 17-117, 1999
↑Steinkeller, "The Birth of Elam in History", in J. Álvarez-Mon, G. P. Basello and Y. Wicks (eds), The Elamite World (Routledge Worlds), London: Routledge, pp. 177–202, 2018