Аван (древнє місто)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аван.

Аван
Розташування	Невідомо; десь в остані (провінції) Лурестан, Іран
Регіон	Західний Іран
Координати	33°29′13.6″ пн. ш. 48°21′13.7″ сх. д.
Тип	Місто
Історія
Засноване	прибл. 2600 до н. е.
Залишене	прибл. 2015 до н. е.
Періоди	Ранньодинастичний період, Аккадський період, Третя династія Уру, Старий еламський період
Культури	Еламська
Мешканці	Еламіти
Дослідження
Стан	загублене місто
Аван

Аван (шумер. 𒀀𒉿𒀭𒆠; a.wa.an^ki, «країна аванів») — загублене стародавнє місто-держава або регіон Еламу в західній частині сучасного Ірану. Воно часто згадується разом із містами Сузи та Аншан у ранній історії Межиріччя, через значну кількість конфліктів із Шумером[1].

Місцезнаходження

Аван

Можливе місце розташування Авану. Показано приблизне поширення Перської затоки часів бронзової доби.

Територія Авану та пов'язаних з нею політичних утворень у Месопотамії приблизно 2000 р. до н. е.

Місто Аван досі не було знайдено археологами. Можливе розташування виводять з опису 15-го року правління (бала) Іббі-Сіна, п'ятого та останнього правителя Третьої династії Уру, а саме «Рік, коли Іббі-Сін, цар Ура, ревів, як буря, проти Сузи, Адамдуна (та) землі Аван; змусив їх підкоритися за один день; і взяв їхнього володаря (володарів) в полон». Вважається, що Аван розташований поблизу Сузи та Адамдуна (можливо, Андімешк)[2].

У написі Рімуша (бл. 2279–2270 рр. до н. е.), другого правителя Аккадської імперії, зазначено, що він вів битву «між Аваном і Сузами» поблизу «річки Каблітум» (Каблітум = Середина)[3].

«<Рімус, цар світу, у битві> здобув перемогу над Абалгамасом, царем Парахсуму. Захар, Елам, [Г]упін та [Ме]лухга зібралися в Па[рах]сумі для битви, але він, (Рімус) захопив С[ідгау], генерала [Парахсуму] (та) [царя(?)] Еламу між (містами) [Ав]аном та [Сузами], біля «[Середньої] Річки». [Крім того], він [на]валив над [ними] [могильний курган] в [області] міста. Крім того, він вирвав [фундамент] Парахсуму з землі Елам, і (тим самим) Рімус, цар світу, правив Еламом ....»[4]

Історія міста

Династичний список дванадцяти царів династії Аван та дванадцяти царів династії Шимашкі, 1800–1600 рр. до н. е., Лувр

У місті правила династія еламських правителів, названа на честь міста – «династія Аван». Її заснував правитель на ім'я Пелі, тому її іноді називають «династією Пелі»[1]. Згідно з Шумерським списком царів, Аван поклав край Першій династії Ура приблизно у 2450 році до нашої ери, і три царі Авана потім правили південними регіонами Шумеру. На жаль, імена трьох правителів у тексті не зберіглися. Основним джерелом цієї інформації є набагато пізніший список царів, записаний на табличці старовавилонського періоду. Табличка містить два списки: дванадцять правителів Авана та дванадцять правителів Шимашкі (Šimaški)[5][6][7]. Висловлювалися сумніви щодо списку, особливо щодо розділу із містом Аван[8][9]. Лише два правителі зі списку Аван відомі достовірно із сучасних записів: Лухішшан та Кутик-Іншушінак, а також Хітаа, але це не точно[10].

Договір Авану з Нарам-Сіном, Лувр

На пам'ятнику, що фіксує один з його військових походів, Саргон Аккадський (бл. 2334–2279 рр. до н. е.), перший правитель Аккадської імперії, перераховує полонених та здобич, включаючи «здобич з Авана»[4]. Там вказано, що невідомий цар Авана (іноді припускають, що це був Хітаа) підписав мирний договір давньоеламською мовою, написаний давньоаккадським письмом, де Нарам-Сін заявив: «Ворог Нарам-Сіна — мій ворог, друг Нарам-Сіна — мій друг»[11][12][13] . Давньоеламітська мова погано вивчена (всі доступні тексти дуже короткі), що ускладнює інтерпретацію тексту. Там також згадується близько двадцяти богів, переважно еламітських, але з кількома шумерськими та аккадськими, включаючи Іншушинака, Хумпана, Наххунте, Сімута та Пінікір. Було висловлено припущення, що офіційний договір дозволив Нарам-Сіну укласти мир на своїх східних кордонах, щоб він міг ефективніше боротися із загрозою з боку гутіїв[14][15].

Аван виборов незалежність від аккадців за правління Шаркалішаррі. Але через деякий час династія Аван завершилася із поразкою її останнього царя, Кутик-Іншушінака, від Ур-Намму (бл. 2112–2094 рр. до н. е.), після чого регіон опинився під контролем Третьої династії Ура[1][10].

Остання згадка про Аван датується правлінням Іббі-Сіна (бл. 2028–2004 рр. до н. е.), останнього правителя імперії Ур, і лише як географічна область[16].

Список правителів

Портер або напис	Правитель	Приблизна дата та тривалість правління	Коментарі, примітки та посилання на згадки
Ранній династичний період (приб. 2600 – 2500 рр. до н. е.)
Династія Авану (приб. 2600 – 2500 рр. до н. е.)
«Потім Ур був розгромлений, а царювання перейшло до Авану.» — Список царів Шумеру та Аккаду
	Невідомо	приб. 2600 р. до н. е.	Історичність невідома Та сама особа, що й Пелі (?) У Шумерському списку царів зазначено, що він носив титул «царя» не лише Авана, а й мав «царську владу» над усім Шумером[17]
	...Лу	приб. 2580 р. до н. е.	Історичність невідома Та сама особа, що й Тата (?) У Шумерському списку царів (SKL) зазначено, що він носив титул «царя» не лише Авана, а й мав «царську владу» над усім Шумером
	Кур-Ішшак 𒆪𒌌	приб. 2550 р. до н. е. (36 років)	Історичність невідома Та сама особа, що й Укку-Танхіш (?) У Шумерському списку царів (SKL) зазначено, що він носив титул «царя» не лише Авана, а й мав «царську владу» над усім Шумером[17]
«3 царі; вони правили 356 років. Потім Аван був переможений, і царювання було перенесено до Кіша». — Список царів Шумеру та Аккаду
Портер або напис	Правитель	Приблизна дата та тривалість правління	Коментарі, примітки та посилання на згадки
Ранній династичний період (приб. 2500 – 2350 рр. до н. е.)
Династія Пелі (приб. 2500 – 2015 рр. до н. е.)
	Пелі або Фейлі	приб. 2500 р. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана» Засновник династії Пелі
	Тата 𒋫𒀀𒅈	приб. 2450 р. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана» Та сама особа, що і ...Лу (?)
	Укку-Танхіш	приб. 2400 р. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана» Та сама особа, що і Кур-Ішшак (?)
	Хішуташ	приб. 2400 – 2350 рр. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана»
	Шушун-Тарана 𒋗𒋗𒌦𒋫𒊏𒈾		Історичність невідома Носив титул «Король Авана»
	Напі-Ілхуш 𒈾𒉿𒅍𒄷𒄷		Історичність невідома Носив титул «Король Авана»
	Кікку-Сіве-Темті		Історичність невідома Носив титул «Король Авана»
Портер або напис	Правитель	Приблизна дата та тривалість правління	Коментарі, примітки та посилання на згадки
Доімперський період (приб. 2350 – 2334 рр. до н. е.)
	Лухішшан 𒇻𒄴𒄭𒅖𒊮𒀭	помер приб. 2325 р. до н. е.	Син Хішібрасіні Носив титул «Король Авана» сучасник Саргона
Портер або напис	Правитель	Приблизна дата та тривалість правління	Коментарі, примітки та посилання на згадки
Аккадський період (приб. 2334 – 2154 рр. до н. е.)
	Санам-Шімут	приб. 2325 р. до н. е.	сучасник Саргона
	Хішепратеп II	приб. 2320 р. до н. е.	Історичність невідома Та сама особа, що і Хішібрасіні (?) Носив титул «Король Авана»
	Зінуба	приб. 2315 р. до н. е.	сучасник Саргона
	Хелу	приб. 2300 р. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана»
	Емахсіні	приб. 2280 р. до н. е.	Історичність невідома Носив титул «Король Авана» Сучасник Рімуша
	Епірмупі 𒂊𒉆𒈬𒉈	приб. 2279 р. до н. е.	Сучасник Рімуша (?) Носив титули «військового губернатора Еламу» та «губернатора Сузів».
	Енаммуна	Невідомо	Сучасник Рімуша (?)
	Ауталуммаш	приб. 2270 р. до н. е.	Сучасник Маніштушу (?) Історичність невідома Носив титул «Король королів Еламу»
	Ешпум 𒀹𒅗	приб. 2269 р. до н. е.	Сучасник Маніштушу (?) Носив титул «губернатор Еламу»
	Ламгіум	Невідомо	Сучасник Маніштушу
	Уба	Невідомо	Сучасник Маніштушу
	Ур-Ілі-Адад[18]	Невідомо	Сучасник Маніштушу
	Хітаа 𒄭𒋫𒀀	приб. 2250 р. до н. е.	Сучасник Нарам-Суена Носив титул «Король Авана»
	Ілі-Ішмані 𒉌𒉌𒅖𒈠𒉌[18]	приб. 2200 р. до н. е.	Сучасник Шаркалішаррі Носив титули «військового губернатора Еламу» та «губернатора Сузів»
	Хіта-а 𒄭𒋫𒀀	Невідомо	Та сама особа, що і Хітаа (?) Сучасник Шаркалішаррі Носив титул «Король Авана»
	Шінпі-хіш-хук[18]	Невідомо	Брат Хітаа (?) Сучасник Шаркалішаррі
Портер або напис	Правитель	Приблизна дата та тривалість правління	Коментарі, примітки та посилання на згадки
Гутійський період (приб. 2154– 2112 рр. до н. е.)
	Кутик-Іншушінак 𒅤𒊭𒀭𒈹𒂞	приб. 2150 р. до н. е.	Син Шінпі-хіш-хук Сучасник Гудеа Носив титули «військового губернатора Еламу» та «губернатора Сузів» та «Король Авану».

Примітки

1. Gershevitch, I. (1985). The Cambridge History of Iran (англ.). Cambridge University Press. с. 26. ISBN 978-0-521-20091-2.
2. Frayne, Douglas, "Ibbi-Sin", Ur III Period (2112-2004 BC), Toronto: University of Toronto Press, pp. 361-392, 1997
3. Laurito, Romina, and Mariapaola Pers, "Attestations of Canals in the Royal Sources from the Sumerian to the PaleoBabylonian Period", Egitto e Vicino Oriente, vol. 25, pp. 275–325, 2002
4. [1] Douglas R. Frayne, "Akkad", The Sargonic and Gutian Periods (2334–2113), University of Toronto Press, pp. 5-218, 1993 ISBN 0-8020-0593-4
5. Scheil, V., "Dynasties Élamites d’Awan et de Simaš’, Revue d’Assyriologie et d’archéologie orientale,28(1), pp. 1–8, 46, 1931
6. Gelb, I. J. and B. Kienast, "Die altakkadischen Königsinschriften des Dritten Jahrtausends v. Chr", (Freiburger altorientalische Studien, Bd. 7), Stuttgart: F. Steiner, 1990
7. Sallaberger, W. and I. Schrakamp, "Part I: Philological Data for a Historical Chronology of Mesopotamia in the 3rd Millennium", in W. Sallaberger and I. Schrakamp (eds), ARCANE (Associated Regional Chronologies for the Ancient Near East and the Eastern Mediterranean)III: History and Philology, Turnhout: Brepols, pp. 1–136, 2015
8. Glassner, J.-J., "Les dynasties d’Awan et de Shimashki", Nouvelles assyriologiques brèves et utilitaires, 34, 1996
9. Steinkeller, "New Light on Šimaški and Its Rulers", Zeitschrift fürAssyriologie, 97, pp. 215–32, 2007
10. [2]Pittman, Holly, "The “Jeweler’s” Seal from Susa and Art of Awan", Leaving No Stones Unturned: Essays on the Ancient Near East and Egypt in Honor of Donald P. Hansen, edited by Erica Ehrenberg, University Park, USA: Penn State University Press, pp. 211-236, 2002
11. Hinz, Walther, "Elams Vertrag mit Narām-Sîn von Akkade", Zeitschrift für Assyriologie und Vorderasiatische Archäologie, vol. 58, no. Jahresband, pp. 66-96, 1967
12. Site officiel du musée du Louvre. cartelfr.louvre.fr.
13. Scheil, V, "Textes Élamites-Anzanites", MDP XI, 1911
14. Cameron, G.G., "History of Early Iran", Chicago/London: University of Chicago, 1936
15. Westenholz, Aage, Pascal Attinger, and Markus Wäfler, "The Old Akkadian Period: History and Culture", Mesopotamien. Annäherungen 3: Akkade-Zeit und Ur III-Zeit, pp. 17-117, 1999
16. Steinkeller, "The Birth of Elam in History", in J. Álvarez-Mon, G. P. Basello and Y. Wicks (eds), The Elamite World (Routledge Worlds), London: Routledge, pp. 177–202, 2018
17. Stolper, 1987.
18. Legrain, 1922, с. 10–22.