Абдул-Халім Садулаєв
Абду́л-Халі́м Садула́єв (чеч. Садулин Абусаламин кІант Іабдул-Хьалим) — активний учасник чеченського національно-визвольного руху, голова Вищого Шаріатського суду ЧРІ, з 9 березня 2005 до 17 червня 2006 р. — Президент Чеченської республіки Ічкерія. Належав до чеченського тейпу Устрадой (чеч. УстаргІардой), що вважається самостійним відгалуженням тейпу Білтой. Народився 2 червня 1966 року в місті Аргун (чеч. Устрада-ГІала), Чечня, загинув — 17 червня 2006 року в своєму ж рідному місті Аргун, Чечня. БіографіяРанній періодУ 1984 закінчив одну з Аргунських середніх шкіл. У 1984–1986 служив у ЗС СРСР (у НДР). З 1987 працював бригадиром ремонтників у Аргунському депо. Паралельно навчався на курсах «Арабська мова і ісламське право». Займався спортом (карате)[1]. У 1990 отримав кваліфікацію «суддя республіканської категорії з карате»[1]. Просвітницька діяльністьПісля закінчення курсів арабської мови навчався у відомих чеченських богословів. Активний учасник ісламського відродження в Чечні. З 1991 сам став вчителем, навчаючи молодь ісламу. Володів чеченською, арабською і російською мовами. З 1992 входив до складу комісії з контролю при адміністрації міста Аргун. Перша чеченська війна і міжвоєнний періодУчасник першої російсько-чеченської війни. Восени 1994 р. активно включився в боротьбу проти російських агресорів. У його будинку в Аргуні знаходився штаб одного з підрозділів чеченських ополченців. Проповіді Шейха Абдул-Халіма і заклики до джихаду надихали моджахедів і сприяли поповненню лав ЗС ЧРІ[1]. Друга чеченська війна, керівництво Чеченською республікою ІчкеріяУ Лютому 1999 Президент ЧРІ Аслан Масхадов своїм указом увів Шейха Абдул-Халіма до складу Державної комісії з розробки Шаріатської Конституції ЧРІ (голова Ахмед Закаев). У 1999 на виборах керівництва Муфтіяту ЧРІ (після звільнення муфтія Ахмата Кадирова, що погодився співпрацювати з російською окупаційною владою), які організувала Рада алімів Чечні, Садулаєв був обраний першим заступником муфтія (муфтієм був обраний Бай-Алі Тевсієв). З початком Другої російсько-чеченської війни очолив Аргунський Ісламський Джамаат, що був структурним підрозділом Східного фронту ЗС ЧРІ (командувач Амір Абу аль-Валід). З 2000 входив до редакційної ради підпільної газети «Голос Джихаду». В 2001 в одному з сіл Веденського району російські спецслужби викрали дружину Садулаєва — Фатіму (ПетІамат) і вимагали від неї повідомити про місцесзаходження чоловіка (за даними чеченських джерел, вона була закатована на смерть після провалу спроби викупу)[2][1]. На початку 2002 Президент ЧРІ Аслан Масхадов поклав на Шейха Абдул-Халіма обов’язки Віце-президента ЧРІ (Ваха Арсанов був звільнений з посади в серпні 2001 р.). Влітку 2002 під час розширеного засідання Державного комітету оборони — Маджлісуль Шура ЧРІ (вищий орган державної влади ЧРИ на період війни) Шейх Абдул-Халім був затверджений на посаді Віце-президента ЧРІ. Він також був призначений головою Вищого шаріатського суду ЧРІ і керівником Шаріатського комітету ДКО-МШ. Після загибелі 8 березня 2005 Президента Аслана Масхадова, Віце-президент ЧРІ Абдул-Халім Садулаєв взявся до виконання обов’язків Президента ЧРІ, Голови Кабінету міністрів ЧРІ, Верховного Головнокомандуючого ЗС ЧРІ, Аміра ДКО — Маджлісуль Шура ЧРІ (За сумісництвом він також виконував обов’язки голови Вищого шаріатського суду ЧРІ). У травні 2005 Шейх Абдул-Халім видав один із своїх перших указів на посту Президента ЧРІ про створення Кавказького фронту, що ставило за мету перетворити російсько-чеченську війну на російсько-кавказьку. Після проголошення указу про створення Кавказького фронту Садулаєв офіційно став першим аміром моджахедів Кавказу. На розширеному зассіданні ДКО-Маджлісуль Шура ЧРІ в липні-серпні 2002 (засідання тривало 24 дні), в якому взяли участь члени ДКО, Уряду, Парламенту, глав адміністрацій і військове командування ЗС ЧРІ, була прийнята низка важливих рішень:
ЗагибельЗагинув в бою з представниками російських спецслужб 17 червня 2006 р. у рідному місті Аргун. Є кавалером вищого ордену ЧРІ «Къоман сий» («Честь нації»)[1]. ПриміткиДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia