Ієрархія демонів
Ієрархія демонів (лат. Pseudomonarchia Daemonum, англ. Hierarchy of Demons) — класифікація духів з описом кожного з них та інструкціями з виклику та відклику, написана Йоганном Вієром у 1563 році, як доповнення до його «De Praestigiis Daemonum». В 1567 році Ієрархію Вієра перекладено на французьку мову лікарем Жаком Ґревеном (фр. Jacques Grévin) та опубліковано під назвою Cinq Libres de l'Imposture et Tromperie des Diables des enchantements et sorcelleries[1]. В 1584 році частково перекладена на англійську Реджинальдом Скотом[2], і використана в «Словнику чаклунства» (лат. Révélation sur la sorcellerie)[3]. ОсноваДжерелом для написання даного ґримуару Вієр називає рукопис під назвою «Книга про службові обов'язки духів або Книга висловлювань Царя Соломона про князів і царів демонів» (лат. Liber offlciorum spirituum, seu Liber dictus Empto. Salomonis, de principibus regibus damoniorum)[4]. ОсобливостіПсевдомонархія демонів вельми схожа на першу частину «Малого ключа Соломона» — «Ґоетію». Проте, на від міну від неї, в Псевдомонархії немає зображень печатей демонів, а ритуали виклику відзначаються простотою заклинань. До того ж у цих двох працях відрізняється порядок слідування демонів, оскільки в Псевдомонархії їх 69, а в «Ґоетії» на чотири більше (з'являються чотири додаткових демони: Вассаґо, Сііре, Данталіон, Андромаліус). Також, у порівнянні з «Ґоетією», відрізняються деякі особливості та можливості демонів. 69 демонів
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia