uk %D0%86%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80 %D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Іщенко Олександр Олександрович
Іщенко Олександр Олександрович
Народився	26 серпня 1950; Пісківка Київська область
Помер	31 липня 2024 (73 роки); Київ
Країна	Україна
Діяльність	викладач університету, хімік
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	Органічна хімія
Заклад	Інститут органічної хімії НАН України
Науковий ступінь	Доктор хімічних наук
Відомий завдяки:	академік НАН України
Нагороди	премія НАН України імені А. І. Кіпріанова (1997)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Іщенко.

Іщенко Олександр Олександрович (26 серпня 1950, Пісківка, Київська область — 31 липня 2024) — український науковець, хімік, доктор хімічних наук, професор, академік НАН України^[1].

Життєпис

Народився 26 серпня в селищі Пісківка Київської області.

У 1973 році закінчив хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Одразу розпочав наукову діяльність у Інституті органічної хімії НАН України.

У 1980 році здобув ступінь кандидата наук. У 1991 році захистив докторську дисертацію. З 2005 року очолював відділ кольору та будови органічних сполук. Одночасно викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. У 1998 році йому було присвоєно звання професора.

Наукові напрямки

Зробив вагомий внесок у вивченні електронної будови, спектроскопії, фотоніки органічних барвників, розробленні перетворювачів світлової енергії для лазерної техніки, голографічних реєструвальних середовищ, фотовольтаїки й медицини.

Започаткував новий науковий напрямок — фотоніку іонних пар поліметинів. Уперше проаналізував форми електронних смуг поліметинових барвників, що дало змогу отримати інформацію про селективність їх поглинання, встановити її зв'язок з будовою барвників і виявити фактори, які визначають дані зв'язки.