Іферуан

Іферуан Координати 19°03′45″ пн. ш. 8°25′12″ сх. д. Країна  Нігер  Нігер  Адмінодиниця Iférouane Department^d  Голова Брігі Рафіні  Висота центру 660 м  Населення 13 655 осіб (2012)[1]  Часовий пояс UTC+1  GeoNames 2443346 Іферуан Іферуан (Нігер)  Іферуан у Вікісховищі

Карта південних гір Аїр .

Іферуан (фр. Iférouane) — місто-оаза і громада на півночі Нігеру, у регіоні Агадес. Розташоване на північний схід від міста Арліт на півночі плоскогір'я Аїр[2] в долині Ігазар[3] поблизу хребта Тамгак.[4]

Історія

Французька військова експедиція під проводом Фернана Форо та Амеде-Франсуа Ламі зупинилася в Іферуані 24 лютого 1899 року, щоб отримати додаткові в'ючні тварини, оскільки їхня кількість скоротилася з 1004 до 585 голів, і вирушила 10 червня 1899 року, прямуючи до Агадеса. Протягом цього часу експедиційний корпус зіткнувся з численними атаками туарегів і розмір його каравану зменшився з 585 верблюдів до 75.[5][6]

Під час колоніального періоду Нігеру Іферуан був найпівнічнішим військовим форпостом у французькій колонії.[4] У 1964 році, через кілька років після здобуття незалежності, населення Іферуана становило приблизно 10 000 осіб.[7]

Друге повстання туарегів

Іферуан був місцем першого нападу, здійсненого Рухом Нігеру за справедливість (MNJ),[8] який ознаменував початок Другого повстання туарегів. Згодом біля міста відбулися численні зіткнення між повстанцями та урядовими силами, включаючи напад на початку грудня 2007 року на конвой із постачанням, що прямував до Іферуана, що призвело до загибелі трьох солдатів і, за даними уряду, восьми повстанців.[9][10]

У жовтні 2007 року президент Ініціативи SOS Iférouane, місцевої організації, яка займається доставкою продовольства в місто, повідомив, що через відсутність безпеки, викликане повстанням, жителі Іферуана були без їжі кілька тижнів. Він також повідомив про зростання захворюваності на малярію та діарею серед жителів міста.[11]

У листопаді заступник мера Іферуана повідомив, що все населення міста — приблизно 5000 жителів — покинуло місто через нестачу продовольства, повстання туарегів і «утиски» з боку армії. Центральний уряд у Ніамеї підтвердив, що постачання до міста було заблоковано через мінування доріг повстанцями, але заперечив, що місто спорожніло.[12]

У листопаді 2008 року репортер Радіо Франс Інтернешнл відвідав місто і описав його як «без жителів», а все населення втекло до Арліта або Агадеса .[13] Впродовж 2009 року жителі почали повертатися, і до вересня повернулося близько 90 % населення, і сільське господарство було відновлено, незважаючи на пошкоджену інфраструктуру.[14]

Клімат

Іферуан отримує в середньому понад 50 мм опадів на рік, які випадають під час кількох сильних злив протягом літніх місяців.[15] Середньорічна кількість опадів становила 58,2 мм з 1940 по 1989 рік і 76,1 мм між 1990 і 2004 рр.[16] Температура від −1 °C (30 °F) і до 52 °C (126 °F).[17]

Примітки

1. Répertoire National des Localités — INS-NIGER, 2014.
   d:Track:Q3152410d:Track:Q59267058
2. Casserly, Gordon (1923). Algeria To-day. F.A. Stokes. с. 215. Процитовано 10 грудня 2007.
3. Rodd, Francis (January 1929). A Second Journey among the Southern Tuareg. The Geographical Journal. 73 (1): 81—101. doi:10.2307/1781334. JSTOR 1781334.
4. Cameron, D.R.G. (June 1928). A Journey across the Sahara from Kano to Ouarghla. The Geographical Journal. 71 (6): 538—59. doi:10.2307/1783174. JSTOR 1783174.
5. Fleming, Fergus (2004). The Sword and the Cross: Two Men and an Empire of Sand. Grove Press. с. 102. ISBN 978-0-8021-4173-6. Процитовано 12 жовтня 2007.
6. Fleming, Fergus (2006). Off the Map: Tales of Endurance and Exploration. Grove Press. с. 401. ISBN 978-0-8021-4272-6. Процитовано 12 жовтня 2007.
7. Mortimore, Michael J. (January 1972). The Changing Resources of Sedentary Communities in Air, Southern Sahara. Geographical Review. 62 (1): 71—91. doi:10.2307/214060. JSTOR 214060.
8. De Capua, Joe (28 листопада 2007). Tuareg rebels gathering strength in Niger. Voice of America. Процитовано 10 грудня 2007.
9. Schwarz, Naomi (5 грудня 2007). Niger Rebels Attack Convoy, Refuse to Negotiate. VOA News. Архів оригіналу за 13 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2007.
10. Massalatchi, Abdoulaye (5 грудня 2007). Niger rebels kill 3 soldiers in attack on convoy. Reuters. Архів оригіналу за 1 лютого 2013. Процитовано 10 грудня 2007. [Архівовано 2013-02-01 у Archive.is]
11. NIGER: Humanitarian crisis feared in north. IRIN. 22 жовтня 2007. Процитовано 10 грудня 2007.
12. Niger raids leaves 'ghost town'. BBC. 19 листопада 2007. Процитовано 10 грудня 2007.
13. Niger : Iferouane vidé de ses habitants. Raliou Assaleh Hamed, RFI. 13 листопада 2008. Процитовано 6 лютого 2009.
14. Niger: Lull in conflict favours return in the north. International Displacement Monitoring Centre. 8 вересня 2009. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
15. Gordon, Claire (June 1993). Unstabilised Earth-Brick Vaults and Domes in the Sahel. Development in Practice. 3 (2): 127—32. doi:10.1080/096145249100077151. JSTOR 4028958.
16. Anthelme, F., R. Michalet, and M. Saadou (February 2007). Positive associations involving the tussock grass Panicum turgidum Forssk. in the Aïr-Ténéré Reserve, Niger. Journal of Arid Environments. 68 (3): 348—62. Bibcode:2007JArEn..68..348A. doi:10.1016/j.jaridenv.2006.07.007.
17. Air and Ténéré Natural Reserves. Protected Areas Programme. World Conservation Monitoring Centre, United Nations Environment Programme. April 2002. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 грудня 2007. [Архівовано 2007-09-29 у Archive.is]