|
Ірина Пап
Ірина Пап (справжнє ім'я — Фрейда Йосипівна Пап[1]; 4 травня 1917, м. Одеса — 8 травня 1985, м. Київ) — українська радянська фотограф, фотокореспондент. Засновниця однієї з перших шкіл фотографії у СРСР. Як фоторепорт київського відділу газети «Відомості» (рос. Известия) фотографувала ключові постаті та події 1950-60-х років. ЖиттєписНародилася 4 травня 1917 року в Одесі у родині єврейсько-литовських друкарів.[2] Закінчила Київський інститут кіноінженерів та деякий час після навчання пропрацювала у московській студії кінохроніки.[3] Після закінчення Другої світової війни повернулася до Києва. У 1949 році Ірина переїхала в Ужгород, де працювала кореспонденткою у газеті «Радянське Закарпаття». Там познайомилася з своїм чоловіком фотографом Борисом Градовим. У 1951 році вони переїхали у Київ, а у 1952 Ірина почала керувати кінохронікою, яка зараз відома як «Укрінформ».[1] З 1958 до 1971 працювала у київському відділі газети «Відомості». Більшість її робіт присвячені Україні та Києву. У 1971 році заснувала та викладала у фотошколі при Інституті фотожурналістики Спілки журналістів України.[4] Окрім штатних викладачів до школи запрошувалися лектори з України, Литви та Росії, такі як Дмитро Бальтерманц, Євген Халдей, Анастас Суткус.[1] Серед випускників школи є відомі українські фотографи Віктор Марущенко, Валерій Керекеш, Сергій Пожарський, Ріта Островська, Олександр Ранчуков та інші.[1] [3] Померла 8 травня 1985 року у віці 68 років в Києві. СтильОпубліковані фотографії можна віднести до соціального реалізму які зображали щасливе повсякденне життя та партійні досягнення в радянській Україні. Український фотограф Валерій Мілосердов відмічав майстерність та прямоту з якою Ірина Пап робила свої знімки, але зазначив «парадність» фотографій в той час, як теми тогочасних репресій були відсутні у роботах фотографині.[4] Ірина не використовувала техніку фотомонтажу, натомість відшуковувала потрібні ракурси та кадри задля зображення повсякденного життя України яким воно було у момент часу. Велику увагу приділяла деталям.[2] Відтак заради необхідного кадру Ірина провела цілий день у тунелях Київського метро напередодні його запуску.[5] Інший приклад відданості роботі наводять її знайомі та розповідають, що вона не побоялася залізти в кабіну ядерного реактора під час зйомки в Інституті ядерної фізики у Києві.[3] Фотографії та приватний архівПік її кар'єри припав на часи «відлиги» та масштабну розбудову СРСР. Фотографиня фіксує післявоєнну відбудову Києва, зокрема Хрещатика та запуск першої лінії Київського метрополітену.[4] Також була однією з фотографів котрі зафіксували на плівці будівництво ЧАЕС. Серед відомих осіб які з’являються на її фотографіях є Фідель Кастро, Микита Хрущов, Йосип Броз Тіто, Леонід Брежнєв та інші. Оскільки Ірина була насамперед фотокореспонденткою більшість її робіт належала видавництвам газет та збереглися лише в архівних номерах видань. Значну частину робіт було збережено завдяки фотографу Валерій Милосердову, який у 1991 році знайшов коробку з негативами фотографині у редакції газети «Відомості».[3] Окрім цього зберігся приватний архів фотографині знімки з якого публікує її родина у соціальних мережах присвячених Ірині Пап. Всього архів робіт налічує 1063 зацифровані роботи.[1] ВизнанняУ 1964 році роботи Ірини Пап були відмічені закордоном. Відтак німецький довідник з історії фотографії «Жінки світу фотографують» додає її до списку з двадцяти шести найкращих фотокореспонденток світу.[1] У 2017 році за підтримку культурного фонду Ізоляція у Києві пройшла інтерактивна виставка робіт Ірини Пап під назвою «Гра в минуле». У 2020 році французьке видавництво Editions Textuel випустило книгу «Світова історія жінок-фотографів». Окрім Ірини Пап до неї потрапили знімки трьох інших українок: Софії Яблонської-Уден, Параски Плитки-Горицвіт та Рити Островської.[6] Також Ірині Пап та Олександрі Екстер було присвячено 162-й епізод англомовного подкасту «Beyond the paint with Bernardine».[7] Примітки
Джерела
|
||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
