uk %D0%86%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%B9 %D0%9E%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B0%D1%88%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%96

	Іраклій Окруашвілі; ირაკლი ოქრუაშვილი
	Іраклій Окруашвілі
Прапор	Заступник Міністра юстиції Грузії
2001 — 2002
Міністр:	Міхеіл Саакашвілі → Роланд Гілігашвілі[ka]
Прапор	Державний представник Шида-Картлі
2 грудня 2003 — 14 січня 2004
Прапор	8-й Міністр внутрішніх справ Грузії
7 червня — 17 грудня 2004
Прем'єр-міністр:	Зураб Жванія
Попередник:	Георгій Арвеладзе
Наступник:	Іване Мерабішвілі
Прапор	9-й Міністр оборони Грузії
17 грудня 2004 — 10 листопада 2006
Прем'єр-міністр:	Зураб Жванія → Міхеіл Саакашвілі (в. о.) → Зураб Ногаїделі
Попередник:	Гіоргі Барамідзе
Наступник:	Давид Кезерашвілі
Прапор	12-й Міністр економіки та сталого розвитку Грузії
10 листопада — 17 листопада 2006
Прем'єр-міністр:	Зураб Ногаїделі
Попередник:	Іраклій Човогадзе[ka]
Наступник:	Георгій Арвеладзе
Народження:	6 листопада 1973 (51 рік); Цхінвалі, Південно-Осетинська АО[ka], Грузинська РСР, СРСР
Національність:	грузин
Країна:	СРСР → Грузія
Освіта:	ТДУ ім. І. Джавахішвілі
Партія:	Єдиний національний рух → Рух за єдину Грузію[ka]
	Медіафайли у Вікісховищі

Іраклій Окруашвілі (груз. ირაკლი ოქრუაშვილი, русифіковане — Іраклій Кобайович Окруашвілі, рос. Ираклий Кобаевич Окруашвили; нар. 6 листопада 1973(19731106), Цхінвалі, Південно-Осетинська автономна область^[ka], Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний та військовий діяч. Був депутатом парламенту Грузії, учасник Трояндової революції. Відомий, як керівник кількох силових відомств.

Біографія

У 2001—2002 роках був заступником тодішнього Міністра юстиції Грузії, Міхеіла Саакашвілі. Після революції спочатку був призначений державним представником у краї Шида-Картлі (у 2003—2004 роках), у 2004 році очолив Міністерство внутрішніх справ Грузії, а потім — Міністерство оборони (у 2004—2006 роках). У 2006 році був призначений міністром економіки та сталого розвитку Грузії, але через тиждень пішов у відставку.

Емігрував у Францію. Після повернення у Грузію у 2012 році був ув'язнений, у 2013 році відпущений після визнання політичним біженцем.

Окруашвілі був засуджений до п'яти років позбавлення волі за нібито участь у груповому насильстві в антиурядових мітингах, організованих у червні 2019 року.^[1] Однак президент Саломе Зурабішвілі помилував його разом із Ґіґі Уґулавою 15 травня 2020.^[2]

В 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, приїхав в Україну воювати у складі Інтернаціонального легіону^[3].