Інститут електронної фізики НАН України

Інститут електронної фізики Національної академії наук України
Абревіатура	ІЕФ НАН УКРАЇНИ
Тип	науково-дослідний інститут
Засновано	1992[1]
Галузь	72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук
Країна	Україна
Розташування	Ужгород, вул. Університетська, 21
Директор	Гомонай Ганна Миколаївна
Материнська організація	Національна академія наук України
Код ЄДРПОУ	05540008
Вебсайт: iep.org.ua

Інститут електронної фізики НАН України (ІЕФ НАН України)[2] — наукова установа Національної академії наук України, де проводяться дослідження з актуальних проблем фізики та суміжних наук[3].

Інститут електронної фізики — наукова установа в Україні, в якій проводяться наукові пошуки з актуальних проблем атомної фізики, фізики електронних і атомних зіткнень, низькоенергетичної ядерної фізики, фізики лазерів на парах металів, оптичного та лазерного приладобудування[4].

Історія

Історія створення

У 1981 році на базі уже діючих окремих наукових відділів інститутів АН УРСР — відділу фотоядерних процесів Інституту фізики АН УРСР (1969 р.) та відділу теорії гадронів Інституту теоретичної фізики АН УРСР (1970 р.) — було створено Ужгородське відділення Інституту ядерних досліджень АН УРСР[5].

У 1992 році Ужгородське відділення ІЯД УРСР було реорганізовано в Інститут електронної фізики НАН України[6][7].

У 2019 році інститут внесено до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (термін дії свідоцтва до 13.01.2021)[8].

Історія досліджень

В 2016 році спільно з Чернівецьким націоанльним університетом проведено вивчення впливу опромінення високоенергетичними електронами на структурну досконалість монкристалічних матеріалів[9].

Дослідження

• фізики фотонних, електронних, іонних та атомних зіткнень,
• низькоенергетичної ядерної фізики,
• радіаційної і техногенно-екологічної безпеки,
• фізики лазерів на парах металів,
• оптичного приладобудування,
• фізико-хімічних основ і технології отримання, оброблення та застосування макроскопічних і мезоскопічних кристалів, плівок та склоподібних матеріалів.

Відділи та наукові підрозділи

• Відділ електронних процесів і елементарних взаємодій[10];
• Відділ квантової та плазмової електроніки[11];
• Відділ матеріалів функціональної електроніки[12];
• Відділ фотоядерних процесів[13];
• Центр колективного користування приладами «Лазерний спектроскопічний комплекс» НАН України[14].

Наукові школи інституту

• фізики електронних і атомних зіткнень[15][16];
• фізичної та квантової електроніки.

Директори

• Запісочний Іван Прохорович (1981—1988)[17];
• Шпеник Отто Бартоломійович (1988—2017);
• Гомонай Ганна Миколаївна (з 2017)[18].

Наукове обладнання

Мікротрон М-30

На сьогодні мікротрон М-30 є єдиною і унікальною в Україні ядерно-фізичною установкою в діапазоні енергій прискорених електронів 1—30 МеВ, що має необхідне обладнання, напрацьовані методики та кваліфікований персонал з досвідом роботи в галузі радіаційної сертифікації приладів і матеріалів космічного та спеціального призначення[19].

Мікротрон М-30 Інституту електронної фізики НАН України включено в об'єкти до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання[20].

Див. також

• Національна академія наук України
• Наука в Україні
• Фізика

Примітки

1. http://iep.org.ua/en/history
2. | Статут Інституту електронної фізики Національної академії наук України, Ужгород.-2016 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
3. | Інститут електронної фізики НАН України — офіційний сайт. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 42 (довідка)
4. | Каталог підприємств України. Інститут електронної фізики НАН України. Архів оригіналу за 7 грудня 2020. Процитовано 28 листопада 2020.
5. | Національна академія наук України — Інститут електронної фізики НАН України — Про установу. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 36 (довідка)
6. | - Київський університет права- Поглиблення наукових зв'язків між Київським університетом права НАН України та Інститутом електронної фізики НАН України. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
7. | Національна академія наук України — 100 : головні тенденції розвитку і здобутки: документи і матеріали. Книга 3 : 1992—2018. [Електронне видання] / редкол.: О. С. Онищенко (гол. ред.) [та ін.]; упоряд.: О. С. Онищенко (наук. кер. проекту), Л. М. Яременко, Г. В. Індиченко [та ін.]; НАН України, Нац. б-ка Украї ни ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. — Київ, 2018.–C.21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2020. Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 36 (довідка)
8. Міністерство освіти і науки України (21 серпня 2020). Про включення наукових установ до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави. mon.gov.ua. МОН України. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 1 грудня 2020.
9. | Чернівецький національний університет. Узагальнена інформація щодо наукової та науково-технічної діяльності за 2016 рік. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
10. Інститут електронної фізики НАН України. Відділ електронних процесів і елементарних взаємодій. Інститут електронної фізики НАН України (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
11. Інститут електронної фізики НАН України. Відділ квантової та плазмової електроніки. Інститут електронної фізики НАН України (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
12. Інститут електронної фізики НАН України. Відділ матеріалів функціональної електроніки. Інститут електронної фізики НАН України (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
13. Інститут електронної фізики НАН України. Відділ фотоядерних процесів. Інститут електронної фізики НАН України (укр.). Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020.
14. Інститут електронної фізики (2017). Центр колективного користування приладами «Лазерний спектроскопічний комплекс» НАН України. nas.gov.ua. Центр практичної інформатики НАН України. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
15. Інститут електронної фізики НАН України. Іван Прохорович Запісочний. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
16. Інститут електронної фізики НАН України. ШПЕНИК Отто Бартоломійович. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
17. | Інституту ядерних досліджень НАН України — Коротка історія та основні досягнення — 26.03.2020. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 43 (довідка)
18. | Завілопуло А. М. Перша жінка—директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук ГМ Гомонай) //Вісник НАН України. — 2019.- C. 107 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2021. Процитовано 25 листопада 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 16 (довідка)
19. Маслюк В. Т. Про стан та перспективи фундаментальних і прикладних досліджень на прискорювачі електронів (мікротроні) М-30 (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 12 жовтня 2016 року) //Вісник НАН України. — 2016.- C.47^[недоступне посилання]
20. КМУ (19.08.2002). Розпорядження Кабінету Міністрів №472-р від 19 серпня 2002. zakon.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.

Література

1. Завілопуло А. М. Перша жінка—директор Інституту електронної фізики НАН України (до 60-річчя доктора фізико-математичних наук ГМ Гомонай) //Вісник НАН України. — 2019. Доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/162551 [Архівовано 16 липня 2021 у Wayback Machine.]
2. Національна академія наук України — 100 : головні тенденції розвитку і здобутки: документи і матеріали. Книга 3 : 1992—2018. [Електронне видання] / редкол.: О. С. Онищенко (гол. ред.) [та ін.]; упоряд.: О. С. Онищенко (наук. кер. проекту), Л. М. Яременко, Г. В. Індиченко [та ін.]; НАН України, Нац. б-ка Украї ни ім. В. І. Вернадського, Ін-т архівознавства. — Київ, 2018. — 584 с.-ISBN 978-966-02-8287-2

Посилання

• Офіційний вебсайт Інституту електронної фізики НАН України
• Що таке молекулярне моделювання і як воно змінило науки про життя на YouTube

Рекомендована література

• Елементарні процеси в атомних системах [Текст]: матеріали конф. (ЕПАС'98), присвяч. 80-річчю НАН України / НАН України. Від-ня фізики і астрономії, Ін-т електрон. фізики ; ред. А. М. Завілопуло. — Ужгород: [б.в.], 1998. — 246 с. — ISBN 966-7511-00-6
• Наукові праці ІЕФ'96 [Текст] / НАН України ; відп. ред. А. М. Завілопуло. — Ужгород: [б.в.], 1996. — 292 с.