У 2000 р. під егідою інституту вийшов підручник міжнародного права, автором якого є доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук М. А. Баймуратов[3][4][6][15].
У 2001 р. співробітники інституту розробили та опублікували проєкт Концепції створення вільної економічної зони у місті Одесі шляхом поетапного розповсюдження правового режиму Європейського Союзу на територію міста як однієї з форм інтеграції України до ЄС[10][16];
У 2009 р. під егідою Інституту у Парламентському видавництві Верховної Ради України побачила світ книга «Філософія гідності, свободи та прав людини»[8][19][20]. Передмову до другого видання книги написав перший Президент України Л. М. Кравчук, її рецензентами стали директор Інституту проблем національної безпеки України, академік НАН України В. П. Горбулін та директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України О. Л. Копиленко, перший ректор Юридичного інституту ОДУ імені І. І. Мечнікова, доктор юридичних наук, професор, академік АПрН України А. С. Васильєв, а також доктор юридичних наук, професор І. В. Постіка. Ця книга була передана в дар бібліотекам низки найкращих університетів світу[21], а також значнішим національним бібліотекам України, Росії, США, Великої Британії та Ізраїлю[3][4][6][10].
Співробітниками інституту в особистому зверненні (січень 2011 року) на ім'я послів усіх західних країн в Україні, а також ряду найбільш відомих міжнародних правозахисних організацій світу був висунутий проєкт загальнонаціонального масштабу[9][22]. У посланні містилася пропозиція про те, щоб декілька авторитетних правозахисних організацій західних країн стали засновниками єдиної української «материнської» неурядової правозахисної організації, що здатна забезпечити в усіх регіонах України швидке створення, ефективну діяльність та надійний захист розгалуженої мережі «дочірніх» правозахисних організацій. До праці в останніх передбачалося залучати відібраних на конкурсних засадах найбільш порядних, освічених і цілеспрямованих молодих правознавців, які повинні були здійснювати місію правової просвіти та захисту прав людини на основі єдиної скоординованої методичної, культурно-правової та інформаційно-юридичної політики з боку вказаної «материнської» НПО. Тим самим, одночасно, передбачалося на основі згаданої мережі правозахисних організацій сформувати інфраструктуру громадянського суспільства в Україні. Однак, на даний лист відгукнулися лише одно посольство — посольство Швейцарії в Україні, одна правозахисна організація з Австралії, а також представництво Фонду Конрада Аденауера[1] в Україні. Усі інші адресати залишили звернення Інституту без відповіді[3][4][6].
25 лютого 2016 р. інститут звернувся з письмовою пропозицією про заснування в складі Одеської обласної державної адміністрації посади уповноваженого ООДА з прав людини з метою організації на території регіону правової просвіти, формування правової культури, а також створення мережі правозахисних організацій для захисту прав і свобод людини[5][9][24][25][26][27]. 31 березня 2016 р. від ООДА була отримана відповідь[28]
19 квітня 2016 р. інститут звернувся на ім'я Віце-прем'єр-міністра із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України та Одеського міського голови з письмовою пропозицією введення в односторонньому дослідному порядку на основі міжнародного договору, укладеного між Європейським Союзом і Україною, правового режиму ЄС на території міста Одеси як першого етапу євроінтеграції України[29].
8 листопада 2017 р. перший Президент України Л. М. Кравчук звернувся до посла Швейцарської Конфедерації в Україні з проханням посприяти Інституту в налагодженні контактів зі швейцарськими колегами з метою організації співробітництва в справі інтеграції України в єдиний правовий європейський простір[30]. 12 лютого 2018 р. була отримана відповідь від посла Швейцарської Конфедерації в Україні на ім'я першого Президента України Л. М. Кравчука[31].
Правове виховання і просвітництво
У 2000 році співробітники інституту організували обговорення у середніх школах, ліцеях та гімназіях міста розробленого Інститутом демократії та прав людини проєкту Хартії міста Одеси[3][4][6][10][32]. Старшокласники, що проявили себе у цих дебатах, згодом брали участь у телевізійних програмах, присвячених обговоренню стратегії розвитку Одеси.
Найбільш помітним проєктом співробітників інституту став цикл телевізійних програм (2011 р.) за участю студентів юридичних факультетів та вишів Одеси, присвячений конституційно-правовій реформі в Україні[10][34]. Передачі транслювалися по супутниковому каналу «ОК» на декілька країн світу. З вступним словом до глядачів першої передачі звернувся перший Президент України Л. М. Кравчук, до другої — колишній спікер Верховної Ради А. А. Мороз, до четвертої — голова Центральної виборчої комісії України В. Н. Шаповал[3][4][6].
Співробітники Інституту здійснюють повсюдне і всебічне правове просвітництво.
Правова творчість
У процесі діяльності інституту була висунута низка творчих ідей, проєктів та концепцій[3][4][6][35], зокрема:
ідея організації місцевого самоврядування у місті Одесі з урахуванням самобутньої історії міста (проєкт Хартії міста Одеси)[10];
ідея розбудови громадянського суспільства в країні за допомогою видання спеціального конституційного закону (проєкт Закону України «Про громадянське суспільство в Україні»)[10];
ідея створення вільної економічної зони у місті Одесі шляхом поетапного розповсюдження правового режиму Європейського Союзу на територію міста Одеси як однієї з форм інтеграції України до ЄС[10][29];
конституційно-правова версія виходу Української РСР зі складу Радянського Союзу[58][59].
Література
«Комментарий к Конституции Украины» (книга первая). — Киев: Парламентское издательство, 2000 г.; 2-ое изд. исправ. и доп. 2003 г.- 400 c. — ISBN 966-611-252-3
↑Батанов О. Ґрунтовне дослідження проблем філософії гідності, свободи та прав людини (Рец. на кн. : Мучник А. Г. Философия достоинства, свободы и прав человека / А. Г. Мучник. — К. : Парламент. изд-во, 2009. — 672 с.) // Право України. — 2016. — № 4. — С. 182—185. — 0,3 д. а.
↑Батанов О. В. Актуальне дослідження проблем філософії гідності, свободи та прав людини/О. В. Батанов // Часопис Київського університету права. -Киів, 2016, N 1.-С.395-397
