|
Інститут Санта-Фе
Інститут Санта-Фе (SFI) — незалежний інститут теоретичних досліджень, розташований у Санта-Фе, Нью-Мексико, США, є некомерційною організацією і займається міждисциплінарним дослідженням фундаментальних властивостей складних адаптивних систем, включаючи фізичні, математичні, біологічні та соціальні системи. Інститут складається з невеликої групи постійних співробітників, великої кількості співробітників, які постійно працюють в інших інститутах, і запрошених дослідників. Інститут консультують видатні вчені, включаючи кілька лауреатів Нобелівської премії. Також проводиться освітню роботу по комплексним системам серед студентів. Фінансування інституту включає пожертвування, гранти, державне субсидування і вкладення комерційних структур. Бюджет на 2011 рік склав трохи більше $10 млн.[3]. Теоретик в галузі еволюції Девід Кракауер став президентом Інституту з 1 серпня 2015 року. ІсторіяІнститут Санта-Фе був заснований 1984 року вченими Джорджем Коеном, Девідом Пайнсом[en], Ніком Метрополісом, Хербом Андерсоном, Річардом Сланським та іншими. Всі вони були вченими з Лос-Аламоської національної лабораторії. В основу інституту, вчені втілили форум для проведення теоретичних досліджень за межами традиційних дисциплінарних кордонів факультетів та державного бюджету. Від початку місія SFI полягала в поширенні понять нових міждисциплінарних досліджень — області, званої теорією складності або просто складних системи. Як тільки ідея міждисциплінарної науки зросла в популярності, ряд незалежних інститутів і відомств також зосередились на аналогічних цілях[4]. Інститут Санта-Фе був створений, без постійних або штатних посад. До складу інституту входить невелика група резидентів факультету та аспірантів-дослідників, а також велика група науковців, що пов'язані з інститутом, але працюють на постійних умовах в інших установах. Мотивацією цієї структури було: заохочувати активний оборот ідей і людей, дозволяючи дослідженням, залишатися на передньому плані міждисциплінарних наук.[4][5] Сьогодні, Інститут Санта-Фе продовжує слідувати цій організаційній моделі. ОрганізаціяІнститут складається з декількох окремих груп. Зовнішній факультет складається приблизно зі 100 афілійованих дослідників, для яких університети є основним місцем роботи. Більшість цих людей становлять науковці з співтовариства вчених, які часто відвідують інститут і сприяють його дослідженням. Діловою мережею Інституту є група приватних компаній і державних установ, зацікавлених у комплексному дослідженні систем. Члени бізнес-мережі часто посилають своїх представників в інститут на зустрічі, або як наукових співробітників у резиденції в інституті.[6][7] Наука Рада Інституту — це велика група відомих учених, які консультують інститут з важливих стратегічних питань. Ця група включає в себе ряд лауреатів Нобелівської премії.[5] В даний час, інститут очолює еволюціоніст Девід Кракауера,[8] і віце-президент, еколог Дженніфер Данн.[9] Раду Опікунів очолює Міхаєль Маубоссін[en].[10] ДослідженняСфера досліджень Інституту зосереджена як на складних адаптивних системах, так і взагалі, на складних системах. Історично склалося так, що дослідники афілійовані з інститутом грали ролі різного рівня в галузі розробки та використанні методів для вивчення складних систем, у тому числі агенто-орієнтоване моделювання, теорії мереж, обчислювальної імунології[en], фізики фінансових ринків, генетичних алгоритмів, фізики обчислень і машинного навчання. Інститут також вивчає фундаментальні теми у фізиці та математиці складних систем, використовуючи інструменти з дисциплін, таких як теорія інформації, комбінаторика, теорія складності обчислень і фізика конденсованих середовищ. Останні дослідження в цій галузі були включені до фазових переходів у ВЗ — важкі завдання. Дослідження інституту включають в себе вивчення:
Деякі досягненняОсновоположний внесок в області:
Дослідження інституту призвели до спроб створення штучного життя в 1980-х і 1990-х.[4] Проект «Evolution of Human Languages» (Еволюція людських мов), спроба відстежити розвиток мов до Теорії моногенезу.[14][15] Відомі співробітникиПостійні співробітники Інституту[4][16]: Також дивПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
