Інкерман II

Інкерман II
Кримська дирекція
Придніпровська залізниця
станція
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Розташування
РозташуванняУкраїна Україна
АдресаСевастополь (Балаклавський район)
Координати44°35′20″ пн. ш. 33°36′36″ сх. д. / 44.588888888889° пн. ш. 33.61° сх. д. / 44.588888888889; 33.61 Редагувати інформацію у Вікіданих
Структура
Лінія(ї)Інкерман I — Комишева Бухта
СтруктураКримська дирекція залізничних перевезень
Колій14
Послуги
ТранспортніЗалізнична станція
Історія
Відкрито1953 (72 роки)[1]
Електрифіковано1972 (= 3 кВ)
Інша інформація
ВласникПридніпровська залізниця
ОператорУкрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ)858206
Код Експрес-39998504
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Інкерман I2 км
Київ-Пасажирський1144 км
Комишева Бухта25 км
Мапа
Мапа

Інкерман II (Інкерман-Другий) — вантажна залізнична станція 2-го класу Кримської дирекції Придніпровської залізниці на лінії Інкерман I — Комишева Бухта[2]. Розташована у Балаклавському районі Севастополя АРК Крим. Пасажирське сполучення по станції відсутнє.

Загальна характеристика

Станція обслуговує 14 під'їзних колій. Через станцію проходить 27-кілометрова гілка до Комишевої Бухти, якою здійснюються вантажні перевезення. На теперішній час вантажопотік мінімальний.

Історія

Станція відкрита 1953 року в складі пускової ділянки Інкерман I — Комишева Бухта. Назву отримала за розташуванням за 2 км від неї станції Інкерман I.

1972 року станція електрифікована постійним струмом (= 3 кВ)[3]. Саме тут закінчується контактна мережа, яка підходить з боку станції Інкерман I, далі, до станції Комишева Бухта, лінія неелектрифікована.

Комерційні операції, що виконуються на станції

  • Прийом та видача вантажів вагонними та дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних коліях та місцях незагального користування.

Джерела

Примітки

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. Тарифні відстані на ділянці Інкерман I — Комишева бухта. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
  3. Історія електрифікації залізниць (1972—1975) (рос.)

Посилання