Інженер-майор (військове звання)

Інженер-майор (лат. ingenium — «здібність», «винахідливість»; і лат. major, — «старший») — військове звання офіцерського, інженерно-технічного складу Червоної армії в 1942/1943–1971. Еквівалентом звання у сухопутних силах було звання майор, серед інженерно-технічного складу ВМС - інженер-капітан 3-го рангу.

Інженер-майор був вище за рангом ніж інженер-капітан і нижче за інженер-підполковника.

В залежності від роду військ військовика були інженер-майори: інженерно-авіаційної служби, інженерно-артилерійської служби, інженерно-танкової служби. У береговій службі ВМФ рід військ не додавався до звання.

Історія

Введене постановою ДКО СРСР:

• від 22 січня 1942 № 1180сс «Питання військово-повітряних сил Червоної Армії» звання інженер-майор інженерно-авіаційної служби;
• від 4 квітня 1942 № 1528 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу ВПС ВМФ» і наказом НК ВМФ від 10 квітня 1942 ті самі звання вводились в ВМФ СРСР;
• від 3 березня 1942 № 1381 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу артилерії Червоної Армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР №68 від 4 березня 1942 звання інженер- майор інженерно-артилерійської служби.
• від 7 березня 1942 № 1408 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу автобронетанкових військ Червоної армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР №71 від 8 березня 1942 вводилися звання інженерно-технічного складу, зокрема інженер - майор інженерно-танкової служби.

18 листопада 1971 року, звання інженер-майора було скасовано, і замінено на загальновійськовий еквівалент «майор».Військовики, що мали вищу технічну освіту, мали приставку до звання "-інженер" (наприклад "майор-інженер"), ті що мали середню технічну освіту, мали приставку до звання "технічної служби" (наприклад "лейтенант технічної служби").

Див також

Знаки розрізнення залізничників

Джерела

• Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — С. 572. — 300 000 прим. (рос.)
• Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — С. 1028. — 1 000 000 прим. (рос.)
• Мурашев Г.А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання—СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с.іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) —ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
• Военный энциклопедический словарь. Издание второе / Маршал Советского Союза С. Ф. Афромеев — председатель. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим. (рос.)
• Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.

Молодше звання Інженер-капітан

Військово-технічний склад РСЧА СРСР (1942/43-1971) Інженер-майор

Старше звання Інженер-підполковник

Портал «СРСР»   Портал «Історія»