ІмплікатураІмплікату́ра — це небуквальні аспекти значення і сенсу, які не визначаються безпосередньо конвенціональною структурою мовних виразів (мовним кодом), наприклад те, про що іде мова, на що натякається. Види імплікатур
Принцип Кооперації реалізується в чотирьох категоріях, які Грайс слідом за Кантом називає максимами Кількості, Якості, Доцільності та Способу. Характеристики імплікатур
Потрібно особливо відзначити, що нам напевно не відома інтенція того, що говорить, наприклад існують ситуації, коли адресат може інтерпретувати дискурс неадекватно.
Комунікативна імплікатура має бути такою, що виводиться, тому що якщо наявність імплікатури осягнулася інтуїтивно, але не може бути логічно виведеним, то така імплікатура (якщо вона взагалі є) вважатиметься конвенціональною, а не комунікативною. При виведенні визначеної комунікативною імплікатури, той, що слухає спирається на наступну інформацію:
ПрикладПрипустимо, А і Б розмовляють про свого спільного приятеля В, який працює в банку. А запитує, як справи у В на роботі, і Б відповідає: «Думаю, більш-менш в порядку: йому подобаються товариші по службі, і він ще не потрапив до в'язниці». Тут А цілком може поцікавитися Б, на що він натякає або навіть що значать його слова про те, що В ще не потрапив до в'язниці; у відповідь А може почути, що В не та людина, яка не здатна встояти проти спокуси своєї професії, або що насправді товариші по службі В — люди вкрай неприємні та віроломні, або що-небудь ще в тому ж дусі. Звичайно, в А може і не виникнути необхідності звертатися до Б з питанням — якщо в даному контексті відповідь відома йому заздалегідь. У будь-якому випадку здається очевидним таке: те, що (в розглянутому прикладі) Б мав на думці, на що він натякав і т. д., відрізняється від того, що він сказав — сказано було тільки те, що В ще не потрапив до в'язниці. Див. такожДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia