Імперське міністерство внутрішніх справ

Імперське міністерство внутрішніх справ
Дата створення / заснування	1919
Посада керівника організації	Reichsminister des Innern^d
Президент	Hugo Preuß^d, Едуард Давид, Erich Koch-Weser^d, Georg Gradnauer^d, Adolf Köster^d, Rudolf Oeser^d, Wilhelm Sollmann^d, Karl Jarres^d, Martin Schiele^d, Otto Gessler^d, Вільгельм Кюльц, Walter von Keudell^d, Carl Severing^d, Йозеф Вірт, Вільгельм Ґренер, Wilhelm von Gayl^d, Franz Bracht^d, Вільгельм Фрік, Генріх Гіммлер, Пауль Гіслер і Вільгельм Штуккарт
Країна	Веймарська республіка і  Третій Райх
Дочірня організація	Reichskommissar für Überwachung der öffentlichen Ordnung^d
Розташування штаб-квартири	Берлін
Замінений на	Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини
Час/дата припинення існування	1945

Імпе́рське міністе́рство вну́трішніх справ (нім. Reichsministerium des Innern) — центральна державна установа Німеччини, що існувала за часів Німецької імперії, Веймарської республіки та Третього рейху.

Історія

До приходу до влади НСДАП і її лідера А. Гітлера, міністерству не була підпорядкована поліція, оскільки вона перебувала у віданні земельних урядів.

Під час формування уряду А. Гітлером 30 січня 1933 року, портфель міністра внутрішніх справ був одним з трьох, які дісталися нацистам. Через рік, 30 січня 1934 року, виключні права німецьких земель були передані центральному уряду, земельні уряди підпорядковані офіційному Берліну, а губернатори — міністру внутрішніх справ.

В системі МВС був сформований відділ поліції, який у травні 1934 року очолив один із вищих чинів СС Курт Далюге.

Поступово, з посиленням ролі СС, функції МВС почали обмежуватись. Призначення у 1936 році начальником поліції рейхсфюрера СС Г. Гімлера ще більше посилило вплив СС на поліцію. Намагання міністра внутрішніх справ В. Фріка повернути міністерству колишню силу виявились малоефективними.

З призначенням 25 серпня 1943 року Г. Гімлера на посаду міністра внутрішніх справ більшість підрозділів МВС повністю підпало під контроль СС. Після фактичного виведення поліції зі складу МВС, міністерство розподілилось на дві частини, якими керували статс-секретарі.

Структура

Після об'єднання у листопаді 1934 року пруського і імперського міністерств внутрішніх справ, його центральний апарат налічував 7 відділів:

• 1-й — складання і застосування законів;
• 2-й — кадри й адміністрація;
• 3-й — поліція;
• 4-й — охорона здоров'я;
• 5-й — комунальний;
• 6-й — германська нація, фізичний розвиток, питання церков;
• 7-й — робітнича служба.

Після 1943 року міністерство складалось з двох основних частин, які підпорядковувались статс-секретарям:

• статс-секретар Вільгельм Штуккарт займався питаннями:
  • адміністрації (1-й відділ);
  • цивільної оборони (2-й відділ);
  • особового складу (3-й відділ);
  • комунального господарства (4-й відділ).
• статс-секретар Леонардо Конті займався питаннями охорони здоров'я:
  • відділ А — імперського здоров'я;
  • відділ В — народного забезпечення;
  • відділ С — ветеринарної служби.

Крім того, в підпорядкуванні МВС перебувала Імперська служба спорту на чолі з рейхсшпортфюрером, що відповідала за масове залучення населення до фізкультури.

Імперські міністри

13 лютого 1919 — 20 червня 1919	Гуго Прейс	НДП
21 червня 1919 — 3 жовтня 1919	Едуард Давид	СДПН
3 жовтня 1919 — 4 травня 1921	Еріх Кох-Везер	НДП
10 травня 1921 — 22 жовтня 1921	Георг Граднауер	СДПН
26 жовтня 1921 — 14 листопада 1922	Адольф Кьостер	СДПН
22 листопада 1922 — 12 серпня 1923	Рудольф Езер	НДП
14 серпня 1923 — 3 листопада 1923	Вільгельм Зольман	СДПН
11 листопада 1923 — 15 грудня 1924	Карл Ярес	ННП
15 січня 1925 — 23 жовтня 1925	Мартін Шіле	НННП
23 жовтня 1925 — 5 грудня 1925	Отто Геслер	НДП
20 січня 1926 — 17 грудня 1926	Вільгельм Кюльц	НДП
29 грудня 1927 — 12 червня 1928	Вальтер фон Койдель	НННП
28 червня 1928 — 27 березня 1930	Карл Северінг	СДПН
30 березня 1930 — 7 жовтня 1931	Йозеф Вірт	Центристи
9 жовтня 1931 — 30 травня 1932	Вільгельм Ґренер	безпартійний
1 червня 1932 — 17 листопада 1932	Вільгельм фон Гайл	НННП
3 грудня 1932 — 28 січня 1933	Франц Брахт	безпартійний
30 січня 1933 — 20 серпня 1943	Вільгельм Фрік	НСДАП
24 серпня 1943 — 29 квітня 1945	Генріх Гімлер	НСДАП
30 квітня 1945 — 2 травня 1945	Пауль Гіслер	НСДАП
3 травня 1945 — 23 травня 1945	Вільгельм Штуккарт	НСДАП

Література

• «Энциклопедия Третьего рейха» / Сост. В. Телицын, 3-е изд., — М.: ЛОКИД-ПРЕСС; РИПОЛ классик, 2005, стор. 198–199. — ISBN 5-320-00447-8 ЛОКИД-ПРЕСС) ISBN 5-7905-3721-9 (РИПОЛ классик).

Посилання

• К. А. Залесский. СС. Охранные отряды НСДАП [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)