Ільїн Володимир Васильович (кінооператор)

Ільїн Володимир Васильович
Дата народження	20 березня 1938(1938-03-20)
Місце народження	Саранськ, РРФСР, СРСР
Дата смерті	2 квітня 2006(2006-04-02) (68 років)
Місце смерті	Санкт-Петербург, Росія
Поховання	Сестрорецьке кладовище^d
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	кінооператор, оператор-постановник
Нагороди	Ніка
IMDb	ID 0407960

Ільїн Володимир Васильович (1938—2006) — радянський і російський кінооператор. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1984). Нагороджений Срібною медаллю ім. О. Довженка (1984, 1990). Лауреат Державної премії СРСР (1986). Двічі лауреат кінопремії «Ніка» в номінації «Найкраща операторська робота» (1999, 2014 рр.).

Життєпис

Народився 20 березня 1938 р. у Саранську (РРФСР). Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1970).

Був асистентом оператора на «Київнаукфільмі».

З 1971 р. — оператор-постановник на «Ленфільмі».

Працював з режисерами В. Мотильом, І. Масленниковим, Д. Асановою, С. Арановичем, С. Бодровим-ст., О. Германом-ст, В. Титовим.

Двічі лауреат кінопремії «Ніка» в номінації «Найкраща операторська робота» за 1999 р. (за фільм «Хрустальов, машину!»)[1] і 2014 р. (за фільм «Важко бути богом» — посмертно)[2].

Зняв український телефільм «Жив-був Шишлов» (1987).

Пішов з життя 2 квітня 2006 р. в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

• «Ущелина покинутих казок» (1974)
• «Сімдесят два градуси нижче нуля» (1976)
• «Літня поїздка до моря» (1978)
• «Два довгих гудки в тумані» (1980)
• «Ліс» (1980)
• «Що б ти вибрав?» (1981)
• «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона: Собака Баскервілів» (1981, т/ф, у співавт.)
• «Торпедоносці» (1983) — Державна премія СРСР (1984), Срібна медаль ім. О. Довженка (1986)
• «Відлуння далекого вибуху» (1983)
• «Милий, любий, коханий, єдиний...» (1984)
• «Неймовірне парі, або Істинна пригода, що благополучно завершилася сто років тому» (1984)
• «Жив-був Шишлов» (1987, кіностудія ім. О. Довженка)
• «Життя Клима Самгіна» (1988, серіал)
• «Сто солдатів і дві дівчини» (1989) — Срібна медаль ім. О. Довженка (1990)[3]
• «Васька» (1989)
• «Анекдоти» (1990)
• «Розлучимося — поки хороші» (1991)
• «Чорне і біле» / Black and White (1992, Росія—США)
• «Я хотіла побачити ангелів» (1992)
• «Велика княгиня Єлисавета» (1993, худ.-док. фільм))
• «Хрустальов, машину!» (1998, реж. О. Герман) — кінопремія «Ніка» (1999)
• «Що сказав небіжчик» (1999, телесеріал; у співавт.)
• «Спогади про Шерлока Холмса» (2000, у співавт.)
• «Імперія під ударом» (2000, телесеріал; у співавт.)
• «Важко бути богом» (2013, у співавт. з Ю. Клименком; реж. О. Герман) — кінопремія «Ніка» (2014) та інші фільми...

Примітки

1. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 1999 рік [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
2. Лауреати Національної кінематографічної премії «Ніка» за 2014 рік [Архівовано 7 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
3. Енциклопедія вітчизняного кіно: Володимир Ільїн (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 22 лютого 2016. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 49 (довідка) [Архівовано 2015-04-08 у Wayback Machine.]

Література

• Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.459-460.

Посилання

• Володимир Ільїн на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)