Ільменський державний заповідник імені В. І. Леніна (рос.Ильменский государственный заповедник имени В.И. Ленина) — державний заповідник, структурно входить до складу Південно-Уральського наукового центру Уральського відділення РАН[2].
Розташований у центральній частині Челябінської області біля міста Міас. 14 травня 1920 року декретом В. І. Леніна Ільменські гори оголошено мінералогічним заповідником, одним з перших заповідників, створених у Росії, зараз він за своєю площею займає тридцять четверте місце серед заповідників країни[3]. Це природоохоронний, науково-дослідний державний заклад зі статусом інституту у складі Уральського відділення Російської Академії наук. Метою діяльності заповідника є збереження в природному стані природного комплексу, виконання фундаментальних наукових досліджень геолого-мінералогічного, еколого-біологічного профілю, екологічного і природно-наукового просвітництва населення. Колектив науковців і співробітників заповідника веде активну просвітницьку роботу з популяризації науки і пропаганди дбайливого ставлення до природи та захисту навколишнього середовища.
Ільменогірський комплекс розташований у південній частині Сисертсько-Ільменогірського антиклінорія Східно-Уральського підняття, має складчасто-блокову будову і складений різними за складом магматичними і метаморфічними породами. Найбільший інтерес представляють тут численні унікальні пегматитові жили, в яких зустрічаються топаз, аквамарин, фенакіт, циркон, сапфір, турмалін, амазоніт, різні рідкіснометалеві мінерали. Тут вперше у світі відкрито 16 мінералів — ільменіт, ільменорутил, калійсаданагаїт (калійферрісаданагаїт), канкриніт, макарочкиніт, монацит-(Ce), поляковит-(Ce), самарськіт-(Y), свяжиніт, ушковіт, фергусоніт-бета-(Рє), фторомагнезіоарфведсоніт, фторорихтеріт, хіоліт, чевкиніт-(Ce), ешиніт-(Ce).
У 1991 році організовано філію — історико-ландшафтний археологічний пам'ятник «Аркаїм» площею 3,8 тис. га. Розташований у степових передгір'ях Східного Уралу, в Караганській долині. Тут зберігаються понад 50 археологічних пам'яток: мезолітичні і неолітичні стоянки, могильники, поселення бронзового століття, інші історичні об'єкти. Особливе значення має укріплене поселення Аркаїм XVII—XVI ст. до н. е.
Заповідник у цифрах
Площа заповідника — 303,8 км²
Довжина Ільменського хребта з півночі на південь — 41 км
Найвища точка — гора Ільментау, висота 747,3 метра.
Гідрологічна мережа заповідника становить 9 % території.
У заповіднику 25 озер.
Найглибше озеро — Великий Кісегач, глибиною 34 метри.
Найдовша річка — Велика Черемшанка — 9,8 кілометра.
Мінерали, гірські породи
Мінералів — 268
Вперше в світі відкриті в Ільменах — 16
Гірські породи — понад 70
Копі — понад 400
Рослинність
Ліси займають 85 % площі заповідника. Близько 55 % лісів утворює сосна звичайна, 40 % — береза повисла.
Вищих рослин — 955 видів, з них 50 реліктів та понад 20 ендеміків.
У заповіднику 138 видів мохів, 173 види грибів, 479 видів водоростей.
Тваринний світ
Ссавців — 57 видів
Птахів — 173 види, з яких 125 видів гніздяться на території заповідника
Земноводні — 5 видів
Рептилій — 6 видів
Риб — 18 видів
Загальний обсяг фауни безхребетних 10-12 тис. видів (експертна оцінка), з них на сьогодні відомо: