Ільганаєва Валентина Олександрівна
Ільганаєва Валентина Олександрівна (нар. 27 вересня 1953 р., м. Ніжин, Чернігівська обл.) — українська вчена в галузі бібліотекознавства, соціальних комунікацій та соціальної взаємодії. Педагогиня, докторка історичних наук (1996), професорка (2002). Життєпис1975 року здобула вищу освіту з відзнакою в Ленінградському державному інституті культури. У 1980—1981 роках обіймала посади інженера-інформатора, а згодом — завідувачки відділу науково-технічної інформації Науково-дослідного інституту автоматизації виробництва та управління (Харків). 1980 року Валентина Олександрівна отримала звання кандидата педагогічних наук, захистивши дисертацію на тему «Определение ситуаций обслуживания с целью совершенствования библиографической деятельности научно-технических библиотек». 1986 року очолила кафедру бібліотекознавства Харківського державного інституту культури. У 1997—1998 роках перебувала на посаді завідувачки кафедри інформатики. 1996 року Ільганаєва В. О. здобула науковий ступінь доктора історичних наук (тема дисертації «Библиотечное образование в контексте эволюции системы социальных коммуникаций»). У 2002—2004 роках була членом експертної ради з історії Вищої атестаційної комісії України (ВАК України). З 2006 року обіймала посади завідувачки кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій, декана факультету бібліотекознавства та інформатики[1]. 2007 року Валентина Олександрівна ініціювала започаткування нової наукової галузі — «соціальні комунікації». Були розроблені навчально-методичні матеріали до нових наукових спеціальностей: формули, паспорти, напрями наукових досліджень, створено програми кандидатських іспитів. Ці наукові інновації були затверджені ВАК України та МОН України. З 2008 року Валентина Олександрівна — професор кафедри бібліотекознавства та соціальних комунікацій. Цього ж року — член експертної ради із соціальних комунікацій ВАК України та член редколегій журналів: «Бібліотечна планета», «Вісник ХДАК», «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», «Вісник Книжкової палати», «Философия общения: философия, психология, социальная коммуникация», «Соціальні комунікації: теорія і практика». У 2011 — 2016 роках Валентину Олександрівну включено до складу наукового колективу, який досліджував державну тему «Соціальні комунікації в Україні в контексті світової науки». Ільганаєва є членом редколегії міжнародного електронного журналу «media4u.cz». Наукові ініціативиПрофесорка Ільганаєва є авторкою багатьох оригінальних навчальних програм з таких дисциплін: «Соціальні комунікації», «Інформаційний менеджмент і маркетинг», «Соціальна інформатика», «Управління інформаційними ресурсами», «Інтелектуальні інформаційні системи», «Інформаційна аналітика», «Технологічний менеджмент в бібліотеці». В. О. Ільганаєва визначила фундаментальні для української бібліотекознавчої школи дефініції, які стали загальноприйнятними, ввійшли до наукового обігу й стали методологічною базою для наукових досліджень. Серед таких означень: «бібліотечний соціальний інститут», «соціально-комунікаційна діяльність», «документальний, інформаційний, когнітивний рівні соціальної комунікації», «комунікаційна єдність»[2]. Валентині Олександрівні належить авторство понад 200 публікацій, серед яких перше в Україні довідкове видання з соціальних комунікацій. Ільганаєва є засновницею власної наукової школи. Під її керівництвом підготовлені та захищені чотири докторських та 20 кандидатських дисертацій. Наукові праці опубліковані у Росії, Польщі, Литві, Латвії й Німеччині[3]. Праці
Джерела
Примітки |
Portal di Ensiklopedia Dunia