Іллєнко Михайло Герасимович

Іллєнко Михайло Герасимович
Дата народження	29 червня 1947(1947-06-29) (77 років)
Місце народження	Москва, СРСР
Громадянство	СРСР → Україна
Професія	кінорежисер, сценарист, актор
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Член у	Українська кіноакадемія і Національна спілка кінематографістів України
Діти	Іллєнко Іванна Михайлівна =
IMDb	ID 0407941
Нагороди та премії
Іллєнко Михайло Герасимович у Вікісховищі

Михайло Іллєнко на з'їзді Національної спілки кінематографістів України у 2017 році

Миха́йло Гера́симович Іллє́нко (нар. 29 червня 1947, Москва) — український кінорежисер, сценарист, актор, академік Національної академії мистецтв України (2017). Заслужений діяч мистецтв України (2003). Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (2007). Кавалер Ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (10.09.2021).

Життєпис

Народився 29 червня 1947 року в Москві в родині інженера. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1970, майстерня М.Ромма). З 1973 р. — режисер Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

З 1997 року — організатор кінофестивалю Відкрита ніч.

З 2000 року — декан кінофакультету Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Член Національної спілки кінематографістів України.

У 2009 році брав участь у першому етапі навколосвітньої подорожі на яхті «Купава».

Від квітня 2017 до листопада 2018 року був Головою Правління української кіноакадемії.

У березні 2022 року долучився до лав територіальної оборони під час російського вторгнення в Україну[1].

Приватне життя

• Брат кінорежисерів Вадима та Юрія Іллєнків.
• Дочка Іллєнко Іванна Михайлівна (1976) — українська актриса і балерина.

Фестивалі та премії[2]

• 1976 — ВКФ «Молодість» у Києві: Приз Держкіно Української РСР за найкращу режисуру («Там вдалині, за рікою», 1975)
• 1993 — МКФ «Золотий орел» в Тбілісі: Диплом журі («Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», 1993)

Фільмографія

Режисер

Повнометражні

• «Там вдалині, за рікою» (рос. Там, вдали за рекой, 1975) прим.: російською
• «Кожен мисливець бажає знати...» (рос. Каждый охотник желает знать…, 1985) прим.: російською
• «Фучжоу» (1993) прим.: українською, англійською
• «Сьомий маршрут» (1997) прим.: українською, російською, англійською
• «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2011)[3] прим.: російською, українською, англійською, кримськотатарською
• «Толока» (2020)[4] прим.: українською, російською

Короткометражні художні

• «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)

Короткометражні анімаційні

• «Одноразова вічність» (2002, мультфільм)

Телесеріали

• «Школа» (рос. Школа, 1980, 3-серійний міні-серіал) прим.: російською
• «Миргород та його мешканці» (рос. Миргород и его обитатели, 1983, 2-серійний міні-серіал) прим.: російською

Телефільми

• «Нісенітниця» (рос. Сапоги всмятку, 1978, телефільм) прим.: російською

Автор сценарію

• «Була у слона мрія» (1973, мультфільм)
• «Нісенітниця» (рос. Сапоги всмятку, 1978, телефільм)
• «Кожен мисливець бажає знати...» (1985)
• «Дама з папугою» (1988, у співавт. з А. Праченком)
• «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди» (1993)
• «Княжа регата» (1996)
• «Сьомий маршрут» (1997, у співавт.)
• «Шлях до скелі» (1997 і опер)
• «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)
• «Одноразова вічність» (2002, мультфільм)
• «Той, хто пройшов крізь вогонь» (2010—2012, у співавт.)
• «Толока» (2013—2014)

Актор

• «Вечір на Івана Купала» (1968) — епізод
• «Білий птах з чорною ознакою» (1971) — Георгій
• «Передай далі...» (1988) — епізод
• «Яма» (1990) — епізод
• «Невелика подорож на великій каруселі» (2002)
• «Голівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди» (2013, докум. фільм; бере участь)
• «Звичайна справа» (2013) — душевнохворий (камео)

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.65;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.275;
• Хто є хто в Україні К 1997. — С.194—195;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.550;
• Хто є хто в Україні. К., 2000. — С.180;
• О. Мусієнко. Михайло Іллєнко: до 60-річчя від дня народж.// Актуал. пробл. мистец. практики і мистецтвознав. науки: мистецькі обрії'2008 — К.: Ін-т пробл. сучас. мистец. АМУ 2008. — Вип. 1 (10). — С. 54–57 : фотогр. — ISBN 978-966-82-59-40-1.
• КРОК 2002. М., 2002. — С.66;
• Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.454-455.

Примітки

1. Український кінорежисер Михайло Іллєнко вступив до лав тероборони: промовисте фото. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
2. Енциклопедія вітчизняного кіно: Михайло Іллєнко (рос.). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 червня 2015. {{cite web}}: стрип-маркер templatestyles в |title= на позиції 49 (довідка) [Архівовано 2016-03-08 у Wayback Machine.]
3. «Той, що пройшов крізь вогонь» // Інтерв'ю."Український рембо". Ярослав Підгора-Ґвяздовський [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 2011
4. Іллєнко екранізує Шевченка. www.wz.lviv.ua. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.

Посилання

• Михайло Іллєнко [Архівовано 27 травня 2017 у Wayback Machine.] на Youtube
• Михайло Іллєнко [Архівовано 30 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті kinofon.com.ua
• Михайло Іллєнко [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті kino-kolo.ua
• Михайло Іллєнко [Архівовано 15 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті Національної академії мистецтв України