|
Іксіон (міфологія)
Іксіо́н (дав.-гр. Ιξίων, лат. Ixīōn, грец. Ιξίονας) — у давньогрецькій міфології син Флегія (або Ареса), цар лапітів, батько Пейрітоя, чоловік Дії. У міфах Іксіон був сином царя лапітів Флегія. Він погодився одружитися з Дією, дочкою Дейонея, пообіцявши за неї багатий викуп, і запросив Дейонея на бенкет. Однак, не бажаючи ділитися багатством, Іксіон влаштував смертельну пастку. Він наказав вирити яму перед палацом і розвести в ній велике багаття, так що Дейоней впав у неї та живцем згорів[6]. Боги визнали цей вчинок огидним, однак Зевс, який поводився так само негідно заради коханок, не тільки дозволив йому очиститися від гріха, але й запросив поїсти за своїм столом[6]. Попри це Іксіон виявився невдячним і задумав спокусити Геру, яка, як він вважав, буде рада можливості помститися Зевсу за його численні зради. Зевс, розгадавши наміри Іксіона, створив хмару в подобі Гери. Сп'янілий Іксіон не помітив підміни та віддався любовним втіхам з обманкою. Тоді Зевс несподівано з'явився й наказав Гермесу безжально висікти Іксіона, поки той не визнає, що треба шанувати своїх благодійників. Після того Зевс прив'язав Іксіона до вогняного колеса, яке безупинно котиться по небу[6]. Хибній Гері дали ім'я Нефела, вона народила від Іксіона Кентавра. Коли Кентавр виріс, магнісійські кобили народили наступних кентаврів, з яких найзнаменитішим був Хірон[6]. У мистецтві.jpg) Іксіон зображений на кількох червонофігурних грецьких кубках, де він показаний у полоні фурій. На кантарі, датованому близько 450 р. до н. е. Іксіона тримають Гермес і Арес, поки Афіна на задньому плані готує колесо[7]. Така ж сцена є на римській фресці з Помпеїв[8]. Червонофігурна чаша 500 р. до н. е. зображає його прив'язаним до колеса, причому не мотузками, а зміями. Про те, що міф про Іксіона поширився за межі Греції, свідчить етруська камея V ст. до н. е., на якій зображено цього злого шахрая. Іксіон також з'являється на римському саркофазі 160—170 рр. н. е. разом з іншими сумнозвісними лиходіями, які так само отримали вічне покарання від Зевса: Сізіфом і Танталом[7]. Покарання Іксіона зображали митці Відродження Гендрік Гольціус[9], Корнеліс Блумарт II[10], Корнеліс ван Гарлем[11]. Потім — Джованні Баттіста Ланджетті[12], Хосе де Рібера[13], Жуль-Елі Делоне[14]. Трактування образуНа думку Роберта Грейвса, Іксіон, розіп'ятий на колесі — це символ сонця; в багатьох європейських народів відомий обряд пускання з гори палаючого колеса при святкуванні літнього сонцестояння. Скочування колеса символізує, що день після цієї дати коротшає[15]. Примітки
Література
 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іксіон (міфологія)
|
||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
