Гра на спеціальній дошці — це один із типів настільних ігор, у яких потрібно пересувати фішки або фігури на попередньо розграфленій поверхні чи «дошці», відповідно до спеціальних правил.
Гра може відбуватися згідно зі стратегічними розрахунками або випадковим чином (наприклад, коли хід визначають киданням гральних кубиків). Багато ігор поєднують у собі обидва варіанти. Зазвичай, у гравців є певна кінцева мета. Спочатку настільні ігри являли собою битву між двома арміями, однак в більшості сучасних настільних ігор задля перемоги потрібно здобути більше фішок, виграшну позицію або набрати більше очок (часто у формі внутрішньої валюти).
Є багато різновидів ігор на спеціальній дошці. Деякі з них імітують реальні життєві ситуації. Одні різновиди мають конкретну тему і сюжет (наприклад, Cluedo), інші ж не мають ні того, ні іншого (наприклад, шашки). Правила можуть варіюватися від примітивних (наприклад, Хрестики-нулики) до надзвичайно складних, які містять детальний опис цілого ігрового всесвіту. Наприклад, Підземелля та Дракони. Хоча ця гра належить до рольових ігор і дошка має другорядне значення і потрібна тільки для візуалізації сценарію.
На опанування правил гри для різних ігор потрібна різна кількість часу. Вона не обов'язково співвідноситься з кількістю або складністю правил. Деякі складні стратегічні ігри, такі як шахи або Ґо, керуються відносно простим набором правил.
Стародавні ігри на спеціальній дошці
Ігри на спеціальній дошці існують у різних культурах та спільнотах вже не одне тисячоліття[1]. Низка важливих археологічних досліджень артефактів та документів пролила світло на історію давніх ігор на спеціальній дошці. Серед найважливіших:
бл. 3100 до н.е: у додинастичному Єгипті грають у Сенет, про що свідчить наявність пристосувань для неї у стародавніх похованнях,[2] а також фреска в гробниці Меркнера.[4]
бл. 3000 до н.е: у додинастичному Єгипті грають у Мехен фішками у формі лева, зробленими з мармуру.
бл. 2500 до н.е: зображення Сенет у гробниці Рашепес.[7]
бл. 1500 до н.е: малюнок гри на спеціальній дошці в Кноссі.[8]
бл. 500 до н.е: у Списку ігор Будди йдеться про ігри на спеціальних дошках із 8 або 10 рядками.
бл. 500 до н.е: перша згадка про Пачісі в Махабхараті.
бл. 400 до н.е: дві багато прикрашені дошки для гри Любо з королівської гробниці Держави Чжуншань у Китаї.[9]
бл. 400 до н.е: найперша письмова згадка про Ґо (Weiqi) в історичному літописі Цзо Чжуань; Ґо згадується в літературному збірнику Конфуція (бл. 5-го століття до н.е.)[10].
Багато настільних ігор тепер доступні у формі відеоігор. При цьому комп'ютер (ПК) може бути одним з кількох гравців або єдиним супротивником. У більшість настільних ігор можна грати онлайн проти комп'ютера та/або інших гравців. Деякі сайти дають змогу грати онлайн в режимі реального часу та одразу ж відображають ходи та дії опонентів, інші ж використовують електронну пошту, щоб повідомляти гравців про кожен наступний хід.[18] Наявність інтернету та дешевого домашнього друку також вплинула на ігри на спеціальній дошці. Тепер їх можна придбати та роздрукувати за формулою «роздрукуй та грай».[19] Деякі ігри використовують зовнішні носії, на кшталт аудіокасет (у минулому) або DVD (як супровід до гри).[20][21] Близько 2000 року індустрія ігор на дошках почала зростати завдяки таким компаніям, як Fantasy Flight Games, Z-Man Games та Indie Boards and Cards; вони буквально штампують нові ігри, кількість прихильників яких продовжує зростати по всьому світу.[22]
↑Burns, Robert I. «Stupor Mundi: Alfonso X of Castile, the Learned.» Emperor of Culture: Alfonso X the Learned of Castile and His Thirteenth-Century Renaissance. Ed. Robert I. Burns. Philadelphia: University of Pennsylvania P, 1990. 1–13.
↑Sonja Musser Golladay, «Los Libros de Acedrex Dados E Tablas: Historical, Artistic and Metaphysical Dimensions of Alfonso X's Book of Games» (PhD diss., University of Arizona, 2007), 31. Although Golladay is not the first to assert that 1283 is the finish date of the Libro de Juegos, the a quo information compiled in her dissertation consolidates the range of research concerning the initiation and completion dates of the Libro de Juegos.
Golladay, Sonja Musser, "Los Libros de Acedrex Dados E Tablas: Historical, Artistic and Metaphysical Dimensions of Alfonso X’s Book of Games" (PhD diss., University of Arizona, 2007)
Rollefson, Gary O., "A Neolithic Game Board from Ain Ghazal, Jordan," Bulletin of the American Schools of Oriental Research, No. 286. (May 1992), pp. 1–5.