|
Іван Вазов
Академік Іва́н Ва́зов (болг. Иван Вазов; 9 липня 1850, Сопот, Османська імперія — 22 вересня 1921, Софія, Болгарія) — болгарський письменник і громадський діяч. Академік БАН. Міністр народної освіти Болгарії (1897—1899). ЖиттєписНавчався у Пловдивській гімназії. 1872–1873 вчителював у Свиленграді. Учасник національно-визвольного руху. 1876–1877 мешкав у Румунії, де зблизився з політичною еміграцією. Під час російсько-турецької війни 1877—1878 служив у російській армії. 1887–1889 жив в Україні, в Одесі. Емігрувавши до Князівства Болгарія, продовжив активну громадську і літературну діяльність. Автор багатьох поем і поетичних збірок, сповнених національного пафосу. Творчість Вазова у болгарській літературній критиці зараховують до реалізму.  Вазов і УкраїнаЗ творчістю Тараса Шевченка Вазова ознайомив учитель і культурний діяч П. Белчев, який розповів учням про долю українського поета і прочитав уривок з поеми «Катерина». Під враженням від цього твору Вазов пізніше написав поему «Громада» (1880). Певний вплив Шевченка відчувається в поемах «Загорка» (1883), «У царстві самодив» (1884), у поезіях «Іванка» (1878), «Красуня» (1879), «Малина» (1880), «Затужив Бунарджик» (1882), «Пловдив» (1883), «Любену Каравелову» (1884). Згадки про Тараса Шевченка, які трапляються у літературно-критичних працях Вазова — нотатці про Миколу Костомарова (надрукована у «Зібранні творів» Вазова (том 18, Софія, 1957)), рецензії (1885) на 15-ту книжку «Периодическо списание» («Періодичний журнал»), дорожніх нотатках «Поза Болгарією» (газета «Денница» («Ранкова зоря», 1891)), — свідчать про те, що він добре знав головні віхи життєвого і творчого шляху Шевченка. Український переклад поезії Івана Вазова здійснив Павло Грабовський, яка опублікована у збірці «З чужого поля» в 1895 році. Переклади українською мовою
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.JPG)
Portal di Ensiklopedia Dunia
