uk %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0 (%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D1%81%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 %D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0)

село Іванівка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Уманський район
Тер. громада	Паланська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71060190060077525
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	XVII століття
Колишня назва	Циберманівка (Цеберманівка), ; Велика Цеберманівка
Населення	▼ 909 (01.01.2024)
Площа	5.921 км²
Поштовий індекс	20320
Телефонний код	+380 4744
Географічні дані
Географічні координати	48°53′53″ пн. ш. 30°9′45″ сх. д. / 48.89806° пн. ш. 30.16250° сх. д.
Найближча залізнична станція	Яроватка
Місцева влада
Адреса ради	20320, Черкаська обл., Уманський район, с. Іванівка
Сільський голова	Рудий Григорій Пилипович
Карта
	Іванівка
	Іванівка
Мапа
	Іванівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іванівка.

Іва́нівка (колишні назви до 1915 р. Цеберманівка, Циберманівка та Велика Цеберманівка) — село в Україні, в Паланській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Ревуха (притока Ятрані) за 18 км на північ від міста Умань. Населення становить 909 осіб (станом на 1 січня 2024 р.).

Назва

Можливо походить від тюрсько-татарських слів"sabir", тобто "терплячий" та "man", тобто "людина" і означає дослівно " люди, які мають терпіння".
За іншою версією назва походить від слова західноукраїнських діалектів "цимбор", яке означає "друг" чи "товариш", яке тотожне білоруському "сябр".

Історія

На території села виявлено залишки трипільської та черняхівської культур.
1609 року за королівським привілеєм територія довкола міста Умань була пожалувана у вотчине володіння Валентію Александру Калиновському. Перша письмова згадка про село датується 1620 роком. В період панування Речі Посполитої, село належало родині Калиновських гербу Калинова.
В 30 роках XIX століття Іванівка була військовим поселенням. В книзі 1840 року "Полное собрание законов Российской империи", а саме у 2 зборі, в томі 15, відділенні 2, в якому описуються штати, зазначено що в Цеберманівці число душ сягає 457, а дворів 120. А число квартируючих військ — Ескадронний штаб і 2 взводи.
В книзі 1864 року Л.І.Похилевича під назвою "Сказания о населенных местностях Киевской губернии..." зазначено, що Циберманівка, село в 16 верстах на північ від м. Умань, при джерелах р. Бабанки. Через село проходить велика дорога з Умані на Ставища та Білу Церкву. Мешканців села 1090 чол. та жін.. Церква дерев'яна Введенська, побудована невідомо в якому році, але в 1853 році фундаментально виправлена; землі має 34 десятин.
В книзі 1895 року, виданій в Москві, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологическая карта Киевской губернии" зазначено, що у 2 верстах від Циберманівки є група з 27 курганів. А також в села є трикутне городище розміром в 450 сажнів в окружності (~ 960 м., тобто майже 1 кілометр).
В книзі 1900 року під назвою "Список населенных мест Киевской губернии." написано, що християнське село Циберманівка має 479 дворів, всього мешканців — 2373, з яких 1215 чол. та 1158 жін.. Головним заняттям мешканців села є хліборобство, окрім того, мешканці села відправляються на заробітки в Херсонську губернію. В селі були зазначені землі 2664 десятин, 34 десятини належить церкві, а селянам — 2630 десятин. Село належить минулому воєнному поселенню, а господарство ведеться за трипільною системою. В селі є 1 православна церква, 1 каплиця, 1 церковноприходська школа, 6 вітрових млинів, 2 кузні та 1 казенна винна лавка. Пожежний обоз складається з 1 помпи, 2 бочок та 2 багрів.
При Російській імперії адміністративно село належало до Київської губернії, Уманського повіту, Краснопольської волості.
На початку 1920 року в селі утвердилась радянська окупаційна влада. 1929 — 1930 рр. — в селі організовано 4 колгоспи: "Колгоспник"; "Господар"; "Незаможник"; та "імені Петровського". 1938 рік — 4 колгоспи об'єднані в один "колгосп ім. Петровського".
1937 — 1938 рр. — радянською владою було репресовано більше десятка жителів села.
Початок серпня 1941 р. — гітлерівські війська вступили в Іванівку. 59 жителів села було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини. 406 людей брали участь в борні з німецькими загарбниками, 165 загинули при відвоюванні Іванівки. В 1959 році на могилі вищезгаданих 165 загиблих солдатів комуністами зведено пам'ятник.
При радянській владі Іванівка відносилась до Христинівського та Уманського районів.

Населення

В 1795 році в селі було 67 господарств, в яких проживало 359 осіб.
В 1864 році мешкало 1090 чоловіків та жінок.
В 1900 році в селі мешкали 2373 жителі.
За переписом від 2001 року в селі проживало 1154 особи.

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	1 130	97,92 %
Російська	17	1,47 %
Інше	7	0,61 %
Разом	1 154	100,00 %

Відомі люди

Войцехівський Йосип Павлович (нар. 1793 р. — пом. 1850 р.) — український лікар, сходознавець, синолог, маньчжурознавець; професор Казанського університету. Закінчив Києво-Могилянську академію в Києві та медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі.