Іванов Ілля Іванович (біолог)

Іванов Ілля Іванович
Народився20 липня (1 серпня) 1870 Редагувати інформацію у Вікіданих
Щигри, Курська губернія, Російська імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер20 березня 1932(1932-03-20)[1][2] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Алмати, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьзоолог, генетик, біолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Харківський університет (1896) Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьштучне осіменіння і humanzeed Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Іванов Ілля Іванович (нар.20 липня (1 серпня) 1870(18700801), Щигри, Курська губернія, Російська імперія — †20 березня 1932, Алмати, Казахська Радянська Соціалістична Республіка) — російський біолог зі спеціалізацією в області штучного запліднення та внутрішньовидової гібридизації тварин. Брав участь у спробах вивести гібрид людини з іншими приматами.

Біографія

Іванов закінчив Харківський університет у 1896 р. і став професором у 1907 р. Проводив дослідницьку роботу в заповіднику Асканія-Нова, у Державному інституті експериментальної ветеринарії (1917-1921, 1924-1930), на Центральній дослідній станції з питань розмноження домашніх тварин (1921-1924) і у Московському вищому зоотехнічному інституті (1928-1930).

На початку XX століття Іванов провів роботу з удосконалення процесу штучного осіменіння та його практичного застосування при розведенні коней. Він довів, що ця технологія дозволяє одному жеребцю-виробнику запліднити до 500 кобил (замість 20-30 за природного запліднення). Представники конезаводів з усіх частин світу часто відвідували станцію Іванова.

Іванов був піонером у практиці використання штучного осіменіння для отримання різних внутрішньовидових гібридів. Одним із перших він вивів і вивчав гібрид зебри і осла, зубра і домашньої корови, антилопи і корови, миші та пацюка, миші та морської свинки, морської свинки і кроля, кроля і зайця та інші.[3][4] У той час генетика як наука ще перебувала у зародковому стані, існувала поширена думка, що подібні гібриди можуть покласти початок новим видам домашніх тварин, тому робота Іванова вважалася дуже важливою .

Див. також

Примітки

  1. а б в Иванов Илья Иванович (биолог) // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. В. Москаленко. Зачем человеку кентавр? [Архівовано 3 листопада 2004 у Wayback Machine.] // Зеркало недели. — 27 декабря — 9 января 2004. — № 50 (475).
  4. Иванов против Дарвина. Архів оригіналу за 5 липня 2006. Процитовано 25 травня 2011. [Архівовано 2006-07-05 у Wayback Machine.]

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia