Іванків Тарас Степанович

Іванків Тарас Степанович
Зображення
Народився	22 березня 1959(1959-03-22) (65 років) Копичинці, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	актор, фотограф
Alma mater	Дніпропетровське театральне училище (1982)
Нагороди та премії
Іванків Тарас Степанович у Вікісховищі

Тарас Степанович Іванків (нар. 22 березня 1959, м. Копичинці Гусятинського району Тернопільської області, Україна) — український актор, фотохудожник. Заслужений артист України (2016).

Життєпис

Закінчив Дніпропетровське театральне училище (1982, нині театрально-художній коледж). Відтоді — у Тернопільському театрі ляльок (нині академічний театр актора і ляльки).

Від 1990-х — театральний і церковний фотограф, ексклюзивний фотохудожник «Тернопільських театральних вечорів», фестивалю-конкурсу «Кришталевий жайвір» та інших.

Ролі

Зіграв понад 60 ролей у Тернопільському академічному театрі актора і ляльки, зокрема:

• Шариков («Собаче серце» за М. Булгаковим),
• Тьхути-Нути («Маленька фея» В. Рабадана),
• Ворожбит («Чарівна лампа Аладдіна» Н. Гернет),
• Дід («Шукай вітру в полі» В. Лівшиця),
• Баран («Я - курчатко, ти - курчатко» Г. Усача),
• Ворон, Чорт, Дідусь, Другий рак («Мисливець і Русалка» А. Буртинського та Л. Мамаева),
• Дядько Їжак («Гусеня» Н. Гернет),
• Кролик Костянтин («Таємничий Гіпопотам» В. Лівшиця) та І. Качанової),
• Актор, Чоботар, Король Бубній Другий («Кіт у чоботях» Д. Самойлова),
• Вовк («Ще раз про Червону Шапочку» С. Єфремова та С. Когана),
• Цар («По щучому велінню» Є. Тараховської),
• Бармалей («Айболить проти Бармалея» Р. Бикова та В. Коростильова),
• Подорожній («Сестриця Оленка та братик Івасик» К. Черняк),
• Старий, Звіздар, Половець («Дзвони-лебеді» І. Карнаухової та Л. Браусевича),
• Пірат Бем («Друзі маленької Кіті» С. Когана),
• Кощій («Царівна-жаба» Н. Гернет),
• Змій-Дракон («Козацькі вітрила» Б. Мельничука і В. Лісового),
• Писар Конфуз («Малята Кармалята» Г. Усача),
• Маленький охоронець («Бременські музиканти» В. Ліванова і Ю. Ентіна),
• Арлекін («Дивовижні перетворення» О. Бокова),
• Дід («Небилиці про Курочку Рябу» А. Макєєва),
• Десятник, Третій Козак («Тарасова казка» Б. Мельничука і В. Лісового),
• Дід («Як звірі зиму зустріли» В. Лісового),
• Песик Хвінка, Соняшник («Ріпка, або казка на городі» В. Лісового),
• Саїд («Алі-Баба і розбійники» В. Смєхова),
• Начальник пошти («Легкий слон» за М. Сафроновим),
• Лютий («Двагадцять місяців» Б. Мельничука і В. Лісового),
• Сторож, Вовк («А хай то качка копне» М. Гушньовської) та інші.

Нагороди

• Заслужений артист України (2016).[1]
• Диплом «За кращу чоловічу роль другого плану» на Всеукраїнському фестивалі театрів ляльок «Лялькова веселка-2012» (м. Запоріжжя).
• Диплом «За кращу чоловічу роль» на Міжнародному фестивалі «Золота іскра-2014» (Сербія).
• Лауреат обласної премії імені Леся Курбаса у номінації «Театральне мистецтво» (2015, м. Тернопіль).
• Нагорода «За кращу чоловічу роль другого плану» на II Міжнародному театральному проекті «Зоряний шлях» (2015, м. Полтава).
• Відзнака «За кращу акторську майстерність» у Міжнародному фестивалі театрів ляльок (2016, м. Подгориця, Чорногорія) — за роль писаря Конфуза у виставі «Малята-Кармалята».[2]
• Інші дипломи конкурсів та галузеві нагороди.

Примітки

1. Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
2. Як тернопільські лялькарі мандрували Чорногорією [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний академічний театр актора і ляльки. — 2016. — 25 вересня.

Джерела

• Івахів Г. Іванків Тарас Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 256. — ISBN 978-966-528-318-8.

Посилання

• Подвійне свято Тараса Іванківа [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільський обласний академічний театр актора і ляльки. — 2016. — 27 березня.