Іберійські хвойні ліси

Іберійські хвойні ліси

Сьєрра-де-Касорла, Піренейський півострів.
Екозона	Палеарктика
Біом	субтропічний ліс
Типи клімату	субтропічний
Назва WWF	Iberian conifer forests
Номер WWF	PA1208
Межі	Піренейські склерофільні та напівлистопадні ліси, Гірські ліси Північно-Західної Іберії, чагарники та ліси Південно-Східної Іберії
Країни	Іспанія

Іберійські хвойні ліси — екорегіон середземноморських лісів та чагарників на південному заході Європи. Включає гірські ліси південної та центральної Іспанії.

Екорегіон має гірський середземноморський клімат. В середньому щорічно випадає 1100 мм опадів, а в деяких висотних районах може перевищувати 1500 мм. Температура нижче нуля та сніг є звичайними явищами взимку. [1]

Географія

Екорегіон охоплює більші висоти у кількох роз'єднаних хребтах на півдні та у центрі Іспанії.

Сьєрра-Невада розташована в Андалусії, з видом на Середземне море. Сьєрра-де-База^[en] лежить до північного сходу.

Сьєрра-де-Кастріль лежить на північний схід від Сьєрра-де-Бази, між андалузькими та іберійськими горами.

Екорегіон охоплює південні хребти Іберійських гір, має у своєму складі Сьєрра-де-Гудар^[en], Сьєрра-де-Альбаррасін^[en] та Сьєрра-де-Хаваламбре^[en].

Також включає Сьєрра-де-Гвадаррама^[en], східну частину Центральної Системи.

Флора

Характерною рослинною спільнотою є соснові ліси, де переважають Pinus nigra salzmannii, Pinus sylvestris і Pinus pinaster.

Мішані ліси з сосен та широколистяних дерев ростуть на середніх та нижчих висотах у районах з глибшими ґрунтами та підвищеною вологістю. До широколистяних дерев належать Quercus faginea, Quercus pyrenaica, Ulmus glabra, Fraxinus angustifolia, Tilia, Sorbus та Acer, Taxus baccata, Tilia platyphyllos і Populus tremula ростуть у захищених каньйонах з цілорічним зволоженням [1]

Quercus ilex ростуть на сухих схилах, що виходять на південь, на низьких і середніх висотах.

Фауна

Поширені Cervus elaphus hispanicus^[en] та Capreolus capreolus [1]. Capra pyrenaica victoriae^[en], було знову інтродуковано до Національного парку Сьєрра-де-Гуадаррама в 1991 році з гір Гредос на заході, і з тих пір їх поголів'я зросло. [2]

Canis lupus signatus зустрічається на півночі. Розріджена південна популяція в Сьєрра-Морена зменшилася чисельністю і схрещувалася з собаками, і тепер може вимерти [3]

Заповідні території

952 км², або 35 %, екорегіону знаходиться у заповідних зонах. [4]

Заповідні території:

• Національний парк Сьєрра-Невада^[en],
• Природний парк Серранія-де-Куенка^[es],
• Сьєррас-де-Касорла, Сегура-і-Лас-Вільяс^[en]
• Національний парк Сьєрра-де-Гвадаррама.

Див. також

• Список екорегіонів Іспанії

Примітки

1. https://www.worldwildlife.org/ecoregions/pa1208 [Архівовано 9 серпня 2021 у Wayback Machine.] «Iberian conifer forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
2. Refoyo, Pablo, Cristina Olmedo, Ignacio Polo, Paulino Fandos and Benito Muñoz (2015). «Demographic trends of a reintroduced Iberian ibex Capra pyrenaica victoriae population in central Spain». Mammalia 2015; 79(2): 139—145
3. Gómez-Sánchez, Daniel; Olalde, Iñigo; Sastre, Natalia; Enseñat, Conrad; Carrasco, Rafael; Marques-Bonet, Tomas; Lalueza-Fox, Carles; Leonard, Jennifer A; Vilà, Carles; Ramírez, Oscar (2018). On the path to extinction: Inbreeding and admixture in a declining grey wolf population. Molecular Ecology. 27 (18): 3599—3612. doi:10.1111/mec.14824. PMID 30074659.
4. Eric Dinerstein, David Olson, et al. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm, BioScience, Volume 67, Issue 6, June 2017, Pages 534—545; Supplemental material 2 table S1b. [1] [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іберійські хвойні ліси