Єфремов Герберт Олександрович
Герберт Олександрович Єфремов (нар. 15 березня 1933, Мале Заріччя, Білозерський район, Вологодська область, СРСР) — радянський і російський учений, конструктор ракетної та ракетно-космічної техніки. Почесний Генеральний директор, почесний Генеральний конструктор "НВО машинобудування". Професор МДТУ імені Баумана, кандидат технічних наук. Герой Соціалістичної Праці (1963) і Герой Праці Російської Федерації (2017) (один з трьох людей, удостоєних обох звань). Лауреат Ленінської премії (1982), Державної премії СРСР (1974) і премії Уряду РФ (2002). БіографіяЗакінчивши у 1950 році 10 класів, Герберт Єфремов вступив до Ленінградського військово-механічного інституту, який закінчив за спеціальністю «Приладобудування». Після закінчення вишу був направлений з Союзну ОКБ-52 Мінавіапрому СРСР у Реутові Московської області (конструкторське бюро ракетно-космічної техніки під керівництвом академіка Володимира Челомея. У 1970-1984 роках — заступник головного конструктора і начальника ЦКБМ. У 1984 році став генеральним конструктором НВО машинобудування. У 1991 році обійняв посаду генерального конструктора — генерального директора підприємства, займав цю посаду до 2007 року. З 2007 року — почесний генеральний директор, почесний генеральний конструктор АТ «ВПК« НВО машинобудування», радник голови корпорації з науки. Вчений викладав в Московському авіаційному інституті, з 1990 року викладав в МГТУ ім. Баумана. Автор ряду наукових праць, співавтор понад 80 винаходів. Герберт Єфремов брав безпосередню участь і керував створенням:
З 1984 року (після смерті Володимира Челомея) — генеральний конструктор, з 1989 по 2007 рік — генеральний директор, генеральний конструктор ВАТ «ВПК "НВО машинобудування"». У важкий період після розпаду СРСР зумів зберегти науково-технічний і кадровий потенціал підприємства, що дозволило не тільки продовжити роботи по виконанню державного оборонного замовлення, а й вийти на міжнародний ринок озброєнь з конкурентною продукцією. Автор великої кількості винаходів, почесний член Російської академії ракетних і артилерійських наук, член Академії військових наук Російської Федерації та інших відомчих академій. Син Роман (нар. 1960) — біофізик, заступник директора ИБХ РАН, професор МІЕМ. Нагороди та відзнаки
Виноски
Бібліографія
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia