|
Єсаулівка
Єсаулівка (до 1803 року — Євдокіївка) — селище в Україні, в Антрацитівській міській громаді Ровеньківського району Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Єсаулівська селищна рада. ГеографіяГеографічні координати: 48°2' пн. ш. 39°1' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 4,63 км². Селище розташоване за 12 км від Антрацита. Найближча залізнична станція — Антрацит, за 12 км. Через селище протікає річка Мало-Кріпенка. ІсторіяПершими поселенцями були українські селяни-втікачі. Село виконувало роль перевального пункту зі Слобідської України на Донщину. Засноване 1777 року як хутір Євдокіївка, від імені вдови старшини Луковкіна — Євдокії. Згодом ці землі були викуплені осавулом (рос. есаул) Лук'яновим, від військового звання якого і було утворено нову назву — Єсаулівка. 1827 року поблизу селища спеціалістами Луганського чавуноливарного заводу були розвідані свинцеві поклади У 1830-х роках Єсаулівка отримала статус волосного села. 27 липня 1858 року закладено церкву в ім'я Преображення Господнього, яка була освячена в 1861 році. За даними 1859 року у власницькому поселені Міуського округу Області Війська Донського мешкало 410 осіб (196 чоловіків та 204 жінки), налічувалось 71 дворове господарство, існували православна церква, поштова станція, шкіряний завод[2]. Станом на 1873 рік у слободі, центрі Єсаулівської волості, мешкало 757 осіб, налічувалось 101 дворове господарство та 9 окремих будинків[3]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1020 осіб (516 чоловічої статі та 504 — жіночої), з яких всі — православної віри[4]. Наприкінці XIX століття данським ученим Граммом проводились дослідження з пошуку корисних копалин, які спочатку були розпочаті академіком Чернишовим. Академіку вдалося відкрити поклади золота на Гострому бугрі в Нагольному кряжі, після чого пошуки дорогоцінного металу стали одним із видів заробітку для місцевих селян. У 1937 році трестом «Донбасполіметал» була відкрита шахта й збагачувальна фабрика, яка проіснувала лише до 1940 року, оскільки були вичерпані промислові запаси сировини. 1938 року Єсаулівці було надано статус селища міського типу. Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 290 місцевих жителів, з них 200 загинуло, 179 осіб нагороджені орденами і медалями[5]. Новітня історія7 серпня 2014 року біля Єсаулівки український підрозділ виходив з оточення терористами, терористи «Градами» розстріляли українську колону за 3 км на південний захід від села Єсаулівка Антрацитівського району, що виходила із Дякового. Тоді загинули старший прапорщик Ігор Присяжнюк, багаторазовий чемпіон України з веслування, майстер спорту з веслування на байдарках і каное, солдати Кумановський Віктор Анатолійович й Віталій Птіцин. Тимчасово поховані у братській могилі в полі місцевим священиком, котрий повідомив згодом українську владу про поховання. Решта не ідентифіковані, судячи зі знайдених при них речей — прикордонники та курсанти Оршанського навчального центру ДПСУ. НаселенняЗа даними перепису 2001 року населення селища становило 1668 осіб, з них 57,97 % зазначили рідною українську мову, 41,97 % — російську, а 0,06 % — іншу[6]. ЕкономікаЕкономічний сектор селища представлений фермерським господарством «Перехрестенко», яке спеціалізується на тваринництві, вирощуванні зернових культур та овочів. Також в Єсаулівці діє агрофірма «Донбас», яка займається вирощуванням зернових культур. Більшість працездатного населення зайняте на шахтах ДП «Антрацит». Соціальна сфераВ Єсаулівці функціонують ЗОШ I—II ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, поштове відділення, бібліотека та пункт ветеринарної допомоги. У 2007 році було відкрито дошкільний навчальний заклад «Сонечко». Пам'яткиВ околицях селища виявлені стародавні розробки мідної руди, можливо, епохи бронзи. Також на території Єсаулівки знаходиться пам'ятник радянським воїнам, що загинули під час Другої світової війни. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
