* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Анатолій Іванович Ємельяненко (латис.Anatolijs Jemeljanenko, рос.Анатолий Иванович Емельяненко; 1 січня 1949, Балаково, Саратовська область, СРСР) — радянський і латвійський хокеїст, крайній нападник.
Біографічні відомості
Вихованець саратівської хокейної школи. 1969 року провів дві гри за саратівський «Сокіл» у футбольному чемпіонаті Радянського Союзу (другий дивізіон[1])[2]. Виступав за клуби «Кристал» (Саратов), «Хімік» (Воскресенськ), «Динамо» (Рига), «Динамо» (Харків) і РВШСМ (Рига). У дебютному матчі за латвійське «Динамо» відзначився двома закинутими шайбами у ворота новосибірського «Сибіру».1977 року був обраний до списку 40 найкращих хокеїстів сезону[3]. Після повернення Гельмута Балдеріса з ЦСКА, грав з ним в одній ланці. У сезоні 1984/1985 був капітаном харківського «Динамо». У вищій лізі провів 318 матчів (99+58), а всього в чемпіонаті СРСР — 624 (207+103).
У 90-х грав за латвійські комади «Вестмайстарс» («старі майстри»), «Латвіяс Зельц» і «Лідо-Нафта». Після завершення ігрової кар'єри займався тренерською діяльністю, був директором Палацу спорту, очолював хокейну школу[7].