Єлісєєв Сергій Станіславович

Сергій Єлісєєв
рос. Сергей Елисеев
Народження	24 жовтня 1961(1961-10-24) (63 роки) Ногінськ, Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Країна	СРСР  Україна  Росія
Рід військ	ВМФ СРСР (1983—1991) ВМС України (1993—2014) ВМФ РФ (від 2014)
Освіта	Калінінградське військово-морське училище, НУОУ
Звання	Віце-адмірал(позбавлений звання 26 лютого 2021 року)[1]
Командування	Балтійський флот РФ
Війни / битви	Російське вторгнення в Україну
Інше	дезертир, державний зрадник, перебіжчик
Нагороди	СРСР Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Росія Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Україна (позбавлений) Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України) Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України) Відзнака «Ветеран військової служби» (Міністерство оборони України)

Єлісєєв Сергій Станіславович (рос. Елисеев Сергей Станиславович; *24 жовтня 1961(19611024)) — радянський, український і російський воєначальник, віцеадмірал. Заступник командувача Балтійським флотом ВМФ Росії з 14 липня 2014 року і до сьогоднішнього часу[2]. 26 лютого 2021 потрапив до санкційного списку на засіданні РНБО, та в березні позбавлений усіх державних і відомчих нагород та звань[1][3].

Життєпис

Народився в Ногінську Московської області. У 1978-1983 рр. навчався на факультеті артилерійського і зенітно-ракетного озброєння Калінінградського вищого військово-морського училища за спеціальністю «озброєння кораблів»[4]. З 1983 р. до 1993 р. на різних посадах проходив службу на кораблях Тихоокеанського флоту[5].

Продовжив службу у військово-морських силах України. У 1999—2001 рр. служив як капітан 1-го рангу, був командиром десантного корабля «Костянтин Ольшанський». Служив на кораблях і в штабах ВМС України. У 2004 р. закінчив Національну академію оборони України.

У серпні 2010 р. призначений першим заступником командувача ВМС України[5], а в листопаді того ж року — начальником Севастопольського гарнізону[6]. У 2011 р. очолював державну екзаменаційну комісію в Академії ВМС України імені П. С. Нахімова[7].

Був першим заступником спільних російсько-українських навчань «Фарватер миру» у 2011 р.[8], а вже на наступних навчаннях Єлісєєв був їхнім керівником[9]. У 2013 р. він знову був першим заступником на тих навчаннях[10]. У 2011—2013 Єлісєєв був командувачем парадом з української сторони на урочистостях, присвячених Дню перемоги та Дню флоту в Севастополі[11][12][13].

Під час російської анексії українського Криму в 2014 р. Єлісєєв написав рапорт на військово-лікарську комісію з метою звільненням з українського військового флоту[14].

Перебіг на службу до ВМФ Росії, де в липні 2014 р. призначений заступником командувача Балтійського флоту РФ[4]. Керує бойовим вишколом особового складу. У серпні 2014 р. Військова прокуратура України офіційно звинуватила Сергія Єлісєєва в порушенні військової присяги, державній зраді та дезертирстві[15]. Його внесено в базу «Миротворець»[16].

Є єдиним найвищим офіцером у командуванні Балтфлоту, який зберіг посаду після звільнення в 2016 р. за негативними мотивами командувача флоту РФ Віктора Кравчука^[ru] і дальшої «чистки серед офіцерів» у штабі флоту РФ[17].

Нагороди

СРСР

• Ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»;
• Медаль «За бездоганну службу» II ст. й III ст.;

Росія

• Пам'ятний знак «230 років Чорноморському флоту Російської Федерації» (2013) — «за активну участь у підготовці та проведенні спільного Українсько-Російського навчання „Фарватер миру 2013“, показаний високий рівень теоретичної підготовки, морської, польової та льотної виучки.»[18]
• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ст.[19];
• Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
• Медаль «За участь в Головному військово-морському параді»

Україна

• Орден Богдана Хмельницького (Україна) II ст. й III ст.[20][21] (позбавлений);
• Медалі Міністерства оборони України «Доблесть і честь», «10 років ЗС України», «15 років ЗС України», «Ветеран військової служби» (позбавлений)
• Знак генштабу України «Слава і честь»(позбавлений)

26 лютого 2021 року рішенням РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» безстроково позбавлений державних нагород України, інших форм відзначення.[22][23]

Санкції

Єлісєєв Сергій доданий до санкційного списку різних країн.[24]

Примітки

1. РНБО застосувала найсуворіші санкції проти 10 експосадовців-держзрадників. Українська Правда. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
2. (рос.) Елисеев Сергей Станиславович [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
3. Начальник ГУР МО України позбавив відомчих відзнак зрадників, які були нагороджені до початку російської агресії проти нашої держави. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
4. (рос.) Бывший вице-адмирал Украины займется подготовкой российских моряков [Архівовано 2015-08-07 у Wayback Machine.]
5. Морській державі потрібен сучасний флот [Архівовано 2014-02-22 у Wayback Machine.]
6. (рос.) Начальником Севастопольского гарнизона назначен вице-адмирал Сергей Елисеев [Архівовано 2016-10-29 у Wayback Machine.]
7. (рос.) Выпускник-отличник Академии ВМС начнет офицерскую службу на морском тральщике «Чернигов» [Архівовано 2015-05-12 у Wayback Machine.]
8. «Фарватер миру-2011» — реклама «нової дружби» України і Росії? [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода
9. (рос.) На Чёрном море прошли российско-украинские учения [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.]
10. Командувач ВМС: Навчання Фарватер миру-2013 відбулися за повного взаєморозуміння сторін [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.] // УНІАН
11. ВМС України та ЧФ готуються до святкування Дня Перемоги [Архівовано 2015-05-03 у Wayback Machine.] // УНІАН
12. (рос.) День Победы в Севастополе — особый праздник
13. Військові та капелани України і Росії разом святкували День флоту [Архівовано 2018-01-17 у Wayback Machine.] // «Православіє в Україні»
14. Ігор Тенюх: Після моєї відставки люди Лєбєдєва повернулися в Збройні сили [Архівовано 2017-06-27 у Wayback Machine.] // «Українські медійні системи» (Главком)
15. (рос.) Украина обвиняет вице-адмираал ВМФ России Сергея Елисеева в госизмене и дезертирстве [Архівовано 2015-09-06 у Wayback Machine.] // «Коммерсантъ»
16. Елисеев Сергей Станиславович / Єлісєєв Сергій Станіславович / Eliseev Sergej Stanislavovich [Архівовано 17 січня 2018 у Wayback Machine.] // Myrotvorets Research Center
17. (рос.) Юлия Никитина, Ирина Тумакова, Балтфлот доверен крымским адмиралам / fontanka.ru [Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.], 30.06.2016
18. В Севастополе подведены итоги российско-украинского учения «Фарватер мира-2013». ForPost (рос.). 26 червня 2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 14 квітня 2022.
19. Віцеадмірал Сергій Єлисєєв на військовому параді в Калінінграді (2020 рік). Архів оригіналу за 23 грудня 2020. Процитовано 21 березня 2021.
20. Указ Президента України про відзначення нагородами військовослужбовців Військово-Морських Сил України № 917 від 22.07.1999. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 26 червня 2020.
21. Указ Президента України про відзначення нагородами з нагоди Дня флоту України № 499 від 02.07.2009. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 26 червня 2020.
22. Указ Президента України від 27 лютого 2021 року № 81/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»»
23. Екс-міністра Захарченка та двох колишніх військових позбавили відзнак від розвідки. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
24. ЄЛІСЄЄВ Сергій Станіславович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 15 березня 2023.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єлісєєв Сергій
• Єлісєєв Сергій Станіславович. ВМС ЗС України. 2016—2021. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.
• Єлісєєв Сергій Станіславович (повістка про виклик). Військова прокуратура України. 21.06.2016. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 28 січня 2021.

СРСР   Україна   Росія   Біографії