Єлісєєв Костянтин Петрович

Костянтин Петрович Єлісєєв
Костянтин Петрович Єлісєєв
6-й Представник України при Європейському Союзі
29 червня 2010 — 15 липня 2015
Попередник	Веселовський Андрій Іванович
Наступник	Непоп Любов Василівна (в.о.)
Народився	14 вересня 1970(1970-09-14) (54 роки) Красноармійськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Відомий як	дипломат
Громадянство	Україна
Національність	[українець]
Alma mater	Київський державний університет ім. Т.Шевченка
Політична партія	безпартійний
Професія	дипломат
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Медіафайли у Вікісховищі

Костянтин Петрович Єлісєєв (нар. 14 вересня 1970, Красноармійськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Заступник Міністра закордонних справ України (2007—2010). Представник України при Європейському Союзі (2010—2015).

Заступник голови Адміністрації Президента України (з 15.07.2015 до 16.05.2019).

Життєпис

Народився 14 вересня 1970(19700914) в Красноармійську (нині Покровськ), Донецька область.

У 1992 закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Спеціаліст з міжнародних відносин, референт перекладач французької мови. Володіє французькою та англійською мовами.

З березня 1992 по січень 1993 — аташе групи Колегії МЗС України.

З січня 1993 по лютий 1993 — аташе, третій секретар відділу міжнародних організацій МЗС України.

З серпня 1993 по червень 1994 — третій секретар відділу політичних питань ООН та її спеціальних установ Управління міжнародних організацій МЗС України.

З червня 1994 по вересень 1997 — третій, другий секретар Постійного представництва України при ООН.

З вересня 1997 по березень 1999 — другий, перший секретар Посольства України у Французькій Республіці.

З березня 1999 по листопад 2000 — головний консультант відділу двостороннього співробітництва Головного управління з питань зовнішньої політики Адміністрації Президента України.

З листопада 2000 по січень 2004 — директор Кабінету Міністра закордонних справ України.

З січня 2004 по жовтень 2007 — заступник Представника України при Європейському Союзі.

З жовтня 2007 по червень 2010 — заступник Міністра закордонних справ України.

30 листопада 2007 призначений Головою делегації України на переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про Асоціацію.

З 29 червня 2010[1] по 15 липня 2015[2] — Представник України при Європейському Союзі та Європейській спільноті з атомної енергії.

З 10 серпня 2010 — член делегації України на переговорах з ЄС щодо укладення Угоди про Асоціацію.[3]

13 травня 2013 — призначений Уповноваженим України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів.[4]

15 липня 2015[5] — призначений Заступником Глави Адміністрації Президента України.

16 травня 2019 року увільнений зі займаної посади.[6]

З липня 2019 року є Головою ГО «Центр нових рішень».[7]

У січні 2020 року назвав Томос про автокефалію ПЦУ катастрофою тисячоліття для Росії.[8]

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ст. (19 червня 2017) — за значний особистий внесок у реалізацію євроінтеграційних прагнень України, запровадження Європейським Союзом безвізового режиму, зміцнення міжнародного авторитету держави, багаторічну плідну працю та високий професіоналізм[9]
• Орден «За заслуги» II ст. (4 травня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[10]

Див. також

• Представництво України при Європейському Союзі

Примітки

1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 741/2010 Про призначення К.Єлісєєва Представником України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі). Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 листопада 2012.
2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 424/2015 Про звільнення К.Єлісєєва з посади Представника України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі). Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 804/2010 Про деякі питання переговорів з Європейським Союзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 18 листопада 2012.
4. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 255/2013 «Про Уповноваженого України з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів». Архів оригіналу за 23 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 425/2015 Про призначення К.Єлісєєва Заступником Глави Адміністрації Президента України. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
6. Указ Президента України №-231/2019 від 16.5.2019. Архів оригіналу за 16 травня 2019. Процитовано 17 травня 2019.
7. Про Центр | Центр нових рішень (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
8. Катастрофа тисячоліття для вселенських амбіцій Росії – Єлісєєв про отримання Томосу | Європейська Солідарність (укр.). 6 січня 2021. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
9. Указ Президента України від 19 червня 2017 року № 165/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №188/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 10 травня 2019.

Посилання

• Представництво України при Європейському Союзі [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Украина призывает Совет ЕС собраться на экстренное заседание [Архівовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Єлісєєв: як відомо, довіру легко зруйнувати, проте дуже складно відновити^[недоступне посилання з червня 2019]
• Інститут світової політики підготував рейтинг «ТОП-10 українських послів за кордоном» і «ТОП-10 іноземних послів в Україні» за 2011 рік
• ЕС нужно подумать о военной операции на Донбассе, — представитель Украины при ЕС [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Єлісєєв назвав ситуацію в Дебальцевому ляпасом Росії в обличчя ЄС