|
Єлизавета Баварська (1478–1504)
Єлизавета Баварська (нім. Elisabeth von Bayern), (нар. 1478 — пом. 15 вересня 1504) — баварська герцогиня з династії Віттельсбахів, донька герцога Ландсгут-Баварії Георга I Багатого та польської королівни Ядвіги Ягеллонки, дружина пфальцграфа Рейнського Рупрехта. Від 1496 року була призначена спадкоємицею Ландсгут-Баварського герцогства, через що, після смерті Георга I у 1503 році, почалася війна за Ландсгутський спадок. Померла у вересні 1504 року до її закінчення. Її сини отримали частину герцогства, відому надалі як Пфальц-Нойбург, решта — відійшла Баварсько-Мюнхенському герцогству. БіографіяНародилась 1478 року у родині спадкоємного герцога Ландсгут-Баварії Георга I Багатого та його дружини Ядвіги Ягеллонки. Мала старших братів Рупрехта та Вольфганга і молодшу сестру Маргариту. За іншими даними, серед дітей Георга та Ядвіги згадуються лише доньки Єлизавета та Маргарита.[1] На момент народження Єлизавети герцогством правив її дід, Людвіг IX, але вже у січні 1479 року він помер, і батько успадкував повноту влади. Серед резиденцій родини були фортеця Траузніц,[2] замок Бурггаузен,[3] Інґольштадтський замок, які голова сімейства розширював та укріплював протягом свого володарювання. Всупереч сімейним договорам (1392 та 1450 років) династії Віттельсбахів, які передбачали взаємне правонаступництво за відсутності нащадків чоловічої статі, Георг у своєму заповіті від 19 вересня 1496 року зробив спадкоємицею Єлизавету. Тоді ж майбутнім чоловіком герцогині був названий хтось із старших синів її дядька, курфюрста Пфальцу (Людвіг, Рупрехт або Фрідріх).[4] Незважаючи на таємність, про порушення договорів дізнався герцог Баварсько-Мюнхенський Альбрехт IV, потенційний наступник Георга на троні, і виступив проти.  У віці близько 21 року Єлизавета взяла шлюб зі своїм 17-річним кузеном Рупрехтом Пфальцьким, пфальцграфом Рейнським. Наречений був третім сином курфюрста Пфальцу Філіпа і раніше обіймав посаду князя-єпископа Фрайзінгу. Весілля мало укріпити позиції нареченої, як спадкоємиці герцогства.[4] Вінчання пройшло 10 лютого 1499 у Гайдельберзі. У подружжя з'явилося четверо синів:
Георг, не будучи певним, що Єлизавета втримає герцогство, у 1501 році всиновив Рупрехта,[4] а восени 1503 — призначив його своїм намісником і передав йому важливі замки Ладсгуту та Бурггаузену. 1 грудня він помер, а 13 грудня у Ландсгуті відбулися збори ландтага, куди Альбрехт IV відправив послів з претензіями на спадок. З відмовою Рупрехта, у лютому 1504 зібрався Імперський камеральний суд, який у квітні офіційно проголосив Альбрехта спадкоємцем, що поклало початок війні за Ландсгутській спадок. У серпні 1504 року Рупрехт помер від дезинтерії. Єлизавета продовжила бойові дії та зайняла кілька міст. Пішла з життя за три дні після єдиної великої битви даної війни, битви при Венценбасі, 15 вересня 1504 року. Була похована у церкві монастиря Зелігенталь у Ландсгуті.[5] Пфальцькі радники продовжили війну від імені її малолітніх синів. Війна за Ландсгутський спадок завершилася Кельнським арбітражем 30 липня 1505 року. Вцілілі сини Єлизавети отримали у володіння новостворений Пфальц-Нойбург. Опікуном до їхнього повноліття був призначений Фрідріх Пфальцький, який доводився їм дядьком. ГенеалогіяПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
,_Herzog_von_Bayern-Landshut_-_4528_-_Bavarian_State_Painting_Collections.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
