Єлизавета Баварська (1227—1273)

Єлизавета Баварська
Біографічні дані
Релігія	християнство
Народження	1227  Фортеця Траузніц, Ландсгут
Смерть	9 жовтня 1273  Тіроль
Поховання	Stift Stams Austrian Grave^d
У шлюбі з	Конрад IV[1] і Мейнхард II^d[1]
Діти	Конрадін[1], Генріх Хорутанський[2], Єлизавета Каринтійська[1], Отто ІІІ^d[2], Луї Горизія-Тіроль^d[2], Альберт II[2] і Agnes von Görz und Tirol^d[2]
Династія	Віттельсбахи
Батько	Отто II[1]
Мати	Агнеса Пфальцська^d[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Єлизавета Баварська (1227 — 9 жовтня 1273) — королева-консорт Німеччини (1246–1254) з династії Віттельсбахів.

Донька герцога Баварського і пфальцграфа Рейнського Оттона II; в першому шлюбі: королева Німеччини, королева Єрусалиму, королева Сицилії, герцогиня Швабії; в другому шлюбі: графиня Гориці та Тіролю, герцогиня Каринтії та Крайни. Є нащадком Великих князів Київських. Праправнучка Єфросинії Мстиславівни, доньки Великого князя Київського Мстислава І.

Біографія

Єлизавета народилася 1227 року в замку Траусніц, в Ландсхуті. Старша донька в родині Оттона II (1206-–1253), герцога Баварського з роду Віттельсбахів і Аґнеси Пфальц (1201–1267), доньки Генріха V з роду Вельфів.

1 вересня 1246 року її видали заміж за Конрада, герцога Швабії і короля Єрусалиму, пізніше — німецького імператора і короля Сицилії. Цей шлюб сприяв зміцненню союзу між родами Віттельсбахів й Гогенштауфенів.

1254 року Єлизавета Баварська овдовіла.

Через чотири роки після смерті першого чоловіка вона вийшла заміж вдруге за Мейнхарда II, графа Гориці та Тіролю, герцога Каринтії та Крайни.

1268 року в Неаполі, після поразки в битві при Тальякоцо, був страчений Конрадін, її єдиний син від першого шлюбу. В пам'ять про нього 1272 року вона заснувала абатство Штамс, в Тіролі, яке доручила турботам ченців-цистерціанців. У цьому монастирі разом з чоловіком Єлизавета Баварська прожила останні роки життя і була похована.

Померла 9 жовтня 1273 року. Мейнхард II пережив дружину майже на двадцять років.

Діти

Від першого шлюбу з Конрадом IV:

• Конрадін (1252—1268), король Єрусалиму, король Сицилії, герцог Швабії, останній легітимний представник роду Гогенштауфенів.

Від другого шлюбу з Мейнхардом II у неї народилися шестеро дітей (чотири сини і дві доньки):

• Єлизавета (1262—1312), дружина Альберта I;
• Отто III (бл. 1265—1310), граф Гориці й Тіролю, герцог Каринтії та Крайни;
• Альберт II (?—1292), граф Гориці-Тіролю;
• Людвиг (?—1305).
• Генріх VI (бл. 1270—1335), герцог Каринтії та Крайни, граф Тіролю, король Богемії (1306–1310);
• Аґнес (?—1293), дружина Фрідріха I, маркграфа Мейсена;

Родовід

Єлизавета веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Примітки

1. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела

• Marek, Miroslav. A listing of descendants of the Wittelsbach family. Genealogy.EU. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 13 квітня 2019.
• Marita A. Panzer: Wittelsbacherinnen. Fürstentöchter einer europäischen Dynastie. Pustet, Regensburg 2012, ISBN 978-3-7917-2419-5, S. 11–21.