Єжи Миколай Гильзен
Єжи Миколай Гильзен (пол. Jerzy Mikołaj Hylzen; 6 грудня 1692, Дагда — 24 квітня 1775, Варшава, Річ Посполита) — єпископ РКЦ, великолитовський римо-католицький і державний діяч, письменник і перекладач. БіографіяПоходив зі шляхетного роду Гильзенів. 11 жовтня 1738 обраний канцлером Вільнюського капітулу. За допомогою Сапігів як регент королівської канцелярії 10 червня 1740 став великим литовським писарем. 13 лютого 1746 — призначений єпископом Смоленським (за іншими даними, 10 травня 1745[3]). Титул був номінальним (Смоленськ належав Російській імперії) і єпископи жили у Варшаві. У 1758 передав керівництво єпархією коад'ютору Гавриїлу Вадзінському. У 1759 нагороджений орденом Білого Орла. У вересні 1761 очолював церемонію коронації чудотворної ікони в містечку Бiлиничi (поблизу Могильова, Східна Білорусь) за указом Папи Римського Бенедикта XIV. 17 липня 1763 пішов у відставку з єпархії. Перекладав Паоло Сеґнері[en] та Лоренцо Скуполі[en]. Твори
Примітки
|