Європейська хартія регіонального / просторового плануванняЄвропейська хартія регіонального / просторового планування, або Торремоліноська Хартія (англ. European regional/spatial planning Charter) — акт європейського загального законодавства щодо регіонів, який був прийнятий 20 травня 1983 року в Торремоліносі (Іспанія) в ході проведення VI Європейської конференції міністрів Ради Європи, відповідальних за регіональне та просторове планування (англ. The European Conference of Ministers responsible for regional/spatial planning)[1]. Ця хартія лягла в основу розробки «Базових принципів стійкого просторового розвитку європейського континенту»[2]. ХарактеристикаПросторове планування визначається як географічне відображення економічної, соціальної, культурної та екологічної політики суспільства[3], як наукова дисципліна, адміністративна техніка та політика розвитку, як міждисциплінарний і всебічний підхід, спрямований на збалансований регіональний розвиток і фізичну організацію простору відповідно до загальної стратегії. За хартією у центрі регіонального / просторового планування стоїть «людина та її добробут». Мета регіонального / просторового планування «полягає в забезпеченні кожного індивідуума навколишнім середовищем та якістю життя, що сприяє розвитку його індивідуальності». Основними характеристиками такого планування є: демократичність, всебічність, функціональність, довгострокова орієнтованість. Фундаментальні цілі регіонального / просторового планування:
Спеціальні цілі Хартії стосуються наступних областей:
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia