2014 року партія виступала за розвиток Збройних сил України та інтеграцію до НАТО[3]. На виборах 2019 року виступала за євроінтеграційний курс та членство в ЄС.[4]
Серед проблем управління державою, програма партії 2019 року виділяла конфлікт інтересів між президентом і прем'єр-міністром. Пропонувалося обмежити повноваження президента та зробити його підзвітним парламенту.[5]
Партія брала участь у місцевих виборах 2010 року. Зокрема 2 її кандидати стали депутатами Чернігівської обласної ради[7].
Парламентські вибори 2014
Партія брала участь у виборах до Парламенту 26 жовтня 2014 року, місць у Раді не отримала.
Під першим номером — генерал армії України, Олександр Кіхтенко, який з 10 жовтня 2014 року був головою Донецької обласної адміністрації[8].
Голова партії Ігор Смешко через роботу на посаді голови Комітету з питань розвідки при Президентові України (з 7 жовтня 2014 року)[9][10][11], не зміг очолити список партії.
Усього у виборчих списках зареєстровано 72 кандидати від партії.[12]
Парламентські вибори 2019
На парламентських виборах 2019 року партія «Сила і честь» не потрапила в Парламент. Виборчою кампанією займався Дмитро Гордон.
На виборах 2019 року виступала за євроінтеграційний курс та/або членство в ЄС. Серед іншого, виступали за: боротьбу з корупцією, судову реформу, реформування сфери безпеки й стабільності, реформування цифрового ринку, охорону довкілля. Також, наводився перелік політик, що мають покращити ведення бізнесу та інтенсифікувати торгівлю.[4] У своїй програмі партія виокремила пріоритетні галузі: підприємства наукомісткого промислового виробництва, ІТ-галузь, креативні індустрії. У фіскальній політиці — пропонувала об'єднати ЄСВ з податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з кінцевою ставкою 22 %.[13]
Партія брала участь у місцевих виборах 2020 року. Зокрема 4 її кандидати стали депутатами Волинської обласної ради[15] (Роман Карпюк, Віктор Галан-Влащук, Людмила Стасюк, Володимир Дибель).
Органи управління
Структуру партії складають її центральні керівні й контрольно-ревізійні органи та первинні організації. Центральними керівними органами партії є з'їзд, політрада та політвиконком. Нагляд за дотриманням статуту[16] здійснює центральна контрольно-ревізійна комісія.
Вищим керівним органом партії є з'їзд, який скликається за рішенням політради або головою партії або на вимогу не менш як 2/3 регіональних організацій партії. Проводиться не рідше одного разу на чотири роки.