В основі радянської пропаганди лежала ідеологія марксизм-ленінізму (сталінізму), а також прагматичні інтереси та поточні цілі державної імперської влади та радянської партноменклатури.
В СРСР пропаганда розроблялась та спрямовувалася спеціальними партійними та державними органами та установами й офіційно звалася: «Пропаганда і агітація», «Пропаганда та масова інформація», «ідеологічна та виховна робота», «освіта мас». Після розпаду СРСР та ліквідації монопольної влади КПРС — отримала від критики наступні визначення: «тоталітарна», «промивання мізків», «цілеспрямована дезінформація», тощо.
Верховна Рада України законом від 9 квітня2015 заборонила пропаганду комуністичного та нацистського режимів в Україні — як тоталітарних та злочинних[1].
Цілі і завдання
Головною ціллю радянської пропаганди було навіювання неминучості перемоги комунізму в усьому світі.
Завдання: вселити радянським людям негативні уявлення про Захід і виробити у них імунітет до «згубного впливу Заходу».[2]
Історія становлення
Один з найперших чотирьох[3] директивних указів («декретів») захопившої в результаті збройного заколоту невеликої лівої партії змовників більшовиків був «Декрет про друк» (рос.Декрет о печати) від 9 листопада (за старим календарем 27 жовтня) 1917. В цьому, написаному власноруч Леніним, базовому документі вже тоді були закладені всі основні елементи майбутньої радянської пропаганди, а саме: брехня, наклеп, перекручення, відверта демагогія.
Так всю російську вільну, ліберальну та критичну до заколотників-більшовиків пресу, Ленін називає «жовтою», такою що «за ліберальною ширмою приховує свободу слова для заможних класів», «отруює розум та вносить смуту в свідомість мас». Він також пообіцяв:
…як тільки новий порядок зміцниться, — всякі адміністративні впливу на друк будуть припинені, для неї буде встановлена повна свобода в межах відповідальності перед судом, згідно самому широкому і прогресивному в цьому відношенні закону"[4].
Як відомо з фактичної історії СРСР, майбутній «порядок» в країні дуже «зміцнився» — головним чином за рахунок червоного терору та ГУЛАГу. Але протягом усього існування СРСР, навіть включно досить мирний «Період застою», жодних прецедентів судового розгляду проблем освітлення політичних подій в пресі, практично не було.
План монументальної пропаганди
Наступний крок, на відміну від оборонного та заборонного був експансійним, наступальним. Монументальна пропаганда — пропаганда художньо-мистецькими засобами позитивних досягнень радянської влади. Базовий програмний документ: «Ленінський план монументальнї пропаганди» — Декрет Ради Народних Комісарів під головуванням Леніна від 14 квітня1918 року «О снятии памятников, воздвигнутых в честь царей и их слуг, и выработке проектов памятников Российской социалистической революции».
Головні органи пропаганди
Вищою державною політичною інстанцією СРСР, яка визначала стратегію комуністичної «ідеологічної боротьби» та державної пропаганди був Центральний Комітет на чолі з його Політбюро. Головним ідеологом країни за рангом — особою, яка завідувала держполітикою в цій сфері за ієрархією — був 2-й («ідеологічний») секретар ЦК, він же і постійний член Політбюро. Визначний час — від сталінської доби і майже до кінця періоду «застою» (1947—1982) — посаду головного ідеолога СРСР обіймав М. А. Суслов. В республіках, краях і областях СРСР цим завідували відповідно другі секретарі ЦК республік, обласних та крайових комітетів КПРС і відповідно їхні відділи, бюрократичний апарат та секретаріат.
Наступною за значимістю інстанцією був Відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС. Він здійснював безпосереднє політично-бюрократичне керування ідеологічною роботою. Йому були підпорядковані всі ідеологічні структури країни, включаючи засоби масової інформації, ідеологічні інституції («Політичні Управління») Міністерства оборони, МВС, КДБ; вищі навчальні заклади, суспільствознавчі та гуманітарні інститути Академії Наук СРСР, заклади мистецтва та культури, тощо.
Радянські ЗМІ, виконуючи вказівки «керівної і спрямовуючої» сили країни — КПРС, активно обробляли свідомість радянських громадян та міжнародної спільноти потоками брехливої інформації, метою якої було вихваляння комуністичного режиму в Радянському Союзі і керівників партії[5].
З самого початку свого існування СРСР, а особливо у роки «холодної війни», його пропаганда вела інформаційну війну проти демократичних країн Заходу, а також проти власного населення. Поширення злісних шкідливих, наклепницьких фейкових чуток називалося на професійному чекістському жаргоні «активні заходи». Для їх первинного створення використовувалися підконтрольні КДБ ЗМІ третіх країн. Фейковий міф спочатку публікувався у якомусь малозначному підконтрольному закордонному ЗМІ, а потім через «агентів впливу» та радянські ЗМІ поширювався далі. Офіцери закордонної служби КДБ були зобов'язані витрачати не менше чверті свого службового часу на ці «активні заходи». За даними військового історика Томаса Богхардта[en], в 1980-ті роки радянська розвідка витрачала 3 млрд доларів на рік на проведення «активних заходів».[6]
Дем'ян Бєдний (1883—1945) — радянський поет-агітатор
Маяковський Володимир Володимирович (1893—1930) — російський революційний поет та художник «Вікон сатири РОСТА»; після створення СРСР поет з явним нахилом до компартійної пропаганди. Претендував на затвердження у ролі головного ідеолога СРСР, але після відмови з боку керівництва ЦК ВКПб покінчив з собою.
Юрій Безменов (1939—1993) — фахівець з радянської пропаганди, дезінформації та підривної діяльності, колішній офіцер ПГУ КДБ. Працював у радянському дипломатичному корпусі, Агентстві друку «Новини». В 1970 році втік на Захід. В чисельних публікаціях розкрив методи радянської пропагандиської та диверсійно-дезінформаційної діяльності.
↑Теза голови держави, генерального секретаря ЦК КПРС Л.І.Брежнєва, що вперше прозвучала на XXVI з'їзді КПРС, і потім була багаторазово повторена і розтиражована у радянських ЗМІ
↑Звернення доповідачів — часто політиків молодшого віку, голів ЦК ВЛКСМ або ЛКСМУ, з трибун з'їздів чи пленумів до сидячої у президії особи
↑Після усунення його від влади внаслідок таємної змови, після листопаду 1964
.svg)
.jpg)
