Початкові плани передбачали побудувати 146 човнів цього типу, але будівництво 117 човнів було скасовано в 1944—1945 роках, коли стало очевидно, що вони не були вже необхідними аби перемогти Японію. Решта 31 були введені в експлуатацію в період з жовтня 1944 року і до лютого 1951 року.
Деякі з класу були оновлені в першу чергу за рахунок збільшення ємності батарей та оптимізації внутрішньої частини підводного човна.[1]
Конструкція
Проєкт рухової системи був таким же, як останніх човнів типу «Балао» — чотири головних дизельних двигуни і два низькооборотні електродвигуни на двох валах, без редукторів. Дві секції по 126 — акумуляторів «Sargo» (свинцево-кислотних батарей).
Bauer K. Jack Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. — Westport, Connecticut: Greenwood Press, 1991. — ISBN 0-313-26202-0.
Friedman Norman U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1995. — ISBN 1-55750-263-3.
Lenton, H. T. American Submarines (Doubleday, 1973).