Трав'яниста рослина 15-80 см заввишки, геофіт. Бульби яйцеподібні або довгастояйцеподібні, парні. Стебло прямостояче, знизу темно-зелене, зверху темно-пурпурове, улиснене 3-8 стеблеосяжними, спрямованими вгору, лінійно-ланцетними листками із загостреними верхівками.
Суцвіття — колос, що складається з 5-22 (зазвичай до 10) квіток. Квіти у суцвітті розташовані на відстані одна від одної, через що ця орхідея й отримала свою видову назву. Приквітки завдовжки дорівнюють зав'язі, вони ланцетні, зелені з пурпуровим відтінком. Чашолистки видовжені, пурпурово-фіолетові. Квітки великі, пурпурові або фіолетові із світло-рожевою, майже білою смужкою посередині губи. Губа широко оберненояйцеподібна, звужена до основи, дволопатева. Пиляки фіолетові, натомість полінії зеленкуваті.
Рослина світло- та вологолюбна, віддає перевагу лужним і плодючим ґрунтам. Зростає на вологих та заболочених луках, вологих піщаних дюнах, узліссях, галявинах, уздовж канав, у лісостепових районах України росте по краях боліт, на Кримському півострові — у зволожених улоговинах. У горах підіймається до висоти 1350 м над рівнем моря.
Розмножується насінням, виду властивий складний цикл розвитку. Цвітіння відбувається у південній частині ареалу в березні-квітні, в північних областях, в тому числі й на теренах України, — у травні-липні. Квіти запилюються джмелями та ксилокопами. Плодоносить у липні-серпні. В природі плодоріжка рідкоквіткова запилюється плодоріжкою салеповою, утворюючи новий гібридний вид Orchis × alata. Значно рідше ця рослина утворює гібриди із плодоріжкою болотною.
Поширення
Плодоріжка рідкоквіткова належить до європейсько-середземноморських рослин. Її ареал доволі широкий: на південному заході його межа пролягає через Алгарве — історичний регіон Португалії; далі простягається на північ через Францію до південної частини Швеції; східна межа ареалу перетинає Україну і далі простягається до Кавказьких гір, Малої Азії, Ірану та Центральної Азії; на півдні межі поширення цієї рослини обмежуються узбережжям Середземного моря, включно із італійськими островами. Слід зазначити, що західна межа ареалу не надто чітко окреслена. Так, у минулому плодоріжка рідкоквіткова зростала у французькій провінції Іль-де-Франс, проте зараз вид в цьому регіоні майже щез. Плодоріжка рідкоквіткова не знайдена на теренах Великої Британії, але відомо про її зростання на Нормандських островах.
В межах України цей вид поширений у Карпатах і Закарпатті, окремі осередки знайдені у степовій та лісостеповій зонах і в Криму. Українські популяції нечисленні, до того ж поступово зникають. Природне відтворення цієї орхідеї в межах України незадовільне.
В Україні дієвими засобами охорони було б створення заказників у лісостепових осередках, оскільки станом на 2016 рік плодоріжка рідкоквіткова охороняється лише у Чорноморському біосферному заповіднику та Ужанському національному природному парку. В ботанічних садах вид культивується рідко, оскільки декоративні якості його посередні. Бульби рідкоквіткової плодоріжки, які в минулому використовували для виробництва салепу, через рідкісність виду зараз втратили своє сировинне значення.
Синоніми
Anacamptis laxiflora f. albiflora (Guss.) F.M.Vázquez