Народився 15 жовтня 1874 в місті Кимпулунг в сім'ї шкільного вчителя. Закінчив ліцей у Плоєшті і Університет Бухареста в 1898, де отримав ступінь доктора медицини.
Був завідувачем кафедри неврології і психіатрії Ясського університету з 1912 по 1933. З 1934 — завідувач кафедри ендокринології медичного факультету Університету Бухареста.
Соціаліст за поглядами, вів активну громадську діяльність, зокрема, виступив на захист учасників Татарбунарського повстання. Після зречення останнього короля Міхая I з 30 грудня1947 по 13 квітня1948 — член Тимчасової Президії Румунії, обраного після зречення короля, а з 13 квітня1948 по 12 червня1952 — Голова Президії Великих національних зборів Румунії. Пізніше знову присвятив себе науковій діяльності.