У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коефіцієнт повноти.
Коефіцієнти повноти — чисельні показники, що характеризують повноту обводів судна. Розрізняють чотири коефіцієнти повноти:
α — коефіцієнт повноти конструктивної ватерлінії, відношення площі ватерлінії до площі описаного прямокутника;
β — коефіцієнт повноти підводної частини мідель-шпангоута, відношення площі підводної частини мідель-шпангоута до площі описаного прямокутника;
δ — коефіцієнт загальної повноти, відношення водотоннажності до об'єму описаного паралелепіпеда.
φ — коефіцієнт поздовжньої повноти, відношення водотоннажності до об'єму прямого циліндра, основою якого є підводна частина мідель-шпангоута.
Коефіцієнти повноти завжди належать діапазону 0…1. Кожен клас кораблів має характерні значення коефіцієнтів повноти. Що більші коефіцієнти повноти, то повнішеі обводи судна і, навпаки, що вони менші, то обводи витягнуті й загострені. Більш повні обводи означають більшу вантажність, але меншу швидкість ходу, порівняно зі суднами, що мають менші значення коефіцієнтів повноти[1].
Коефіцієнти повноти визначають такими співвідношеннями:
де
— водотоннажність;
— площа горизонтальної проєкції корпусу за ватерлінією;