Йоганн Крістіан Бах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бах.
Йоганн Крістіан Бах
нім. Johann Christian Bach
Основна інформація
Дата народження5 вересня 1735(1735-09-05)[1][2]
Місце народженняЛейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія[1][3]
Дата смерті1 січня 1782(1782-01-01)[1][2][…] (46 років)
Місце смертіЛондон, Королівство Велика Британія[1]
ПохованняSt Pancras Old Church, Camdend
Роки активностіз 1760
ГромадянствоСаксонія і Королівство Велика Британія
Професіїкомпозитор, піаніст, аранжувальник
ОсвітаШкола Святого Томи (Лейпциг)
ВчителіЙоганн Себастьян Бах, Бах Карл Філіпп Емануель і Джованні Батіста Мартіні
Відомі учніВольфганг Амадей Моцарт і Вільгельм Фрідріх Ернст Бах
Інструментиорган
Жанриопера і симфонія
БатькоЙоганн Себастьян Бах[3]
МатиАнна Магдалена Бах[3]
Брати, сестриМарія Софія Бахd, Johanna Carolina Bachd, Regina Susanna Bachd, Крістіан Доротея Бахd, Christiana Benedicta Louisad, Regina Johanna Bachd, Elisabeth Juliana Friderica Bachd, Вільгельм Фрідеман Бах, Johann Gottfried Bernhard Bachd, Йоганн Крістоф Фрідріх Бах, Gottfried Heinrich Bachd, Бах Карл Філіпп Емануель, Йоганн Крістоф Бах[d], Leopold Augustus Bachd, Christiana Sophia Enrietta Bachd, Johann August Abraham Bachd, Ernestus Andreas Bachd, Christian Gottlieb Bachd і Катаріна Доротея Бахd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Йоганн Крістіан Бах (нім. Johann Christian Bach; 5 вересня 1735 Лейпциг — 1 січня 1782 Лондон) — німецький композитор, представник бароко і рококо. Одинадцятий і наймолодший з синів Йоганна Себастьяна Баха.

Біографія

Народився у Лейпцигу, його матір'ю була друга дружина Йоганна Себастьяна — Анна Магдалена. Йоганн Себастьян був першим вчителем Йоганна Крістіана, а після смерті батька йому викладачем став зведений брат, Карл Філіп Емануель.

У 1754 році Йоганн Крістіан Бах їде до Італії, де він навчався під керівництвом падре Мартіні. З 1760 року жив у Мілані при дворі князя Агостіно Літта, потім працював у соборі як органіст. У цей час він перейшов з лютеранства у католицизм. У 1762 році він виїхав до Лондона, де він проводить решту свого життя. З цієї причини, він відомий як Бах міланський або лондонський. В Лондоні І.К. Бах організував серію «Бах-Абель концертів» сумісно з колишнім учнем Й.С. Баха — К.Ф. Абелем, які мали значний успіх.

У 1766 році зустрів співачку (сопрано) Сесілію Грассі, на якій незабаром одружився. Попри те, що вона була на 11 років молодше, дітей у них не було. Помер у Лондоні.

Творчість

У творчості І.К. Баха переважають світські жанри. В оперній творчості стояв на позиціях італійської опери і в епоху «війни ґлюкістів і піччінністів» був радше на боці піччінністів, дописавши ряд вставних номерів у «Орфея» Глюка, яка з дописаними І.К. Бахом номерами в 1769-73 роках ставилась в Лондоні.

У своїх оркестрових творах — увертюрах і симфоніях — Йоганн Крістіан стояв на передкласичних позиціях. Побудову циклу зазвичай вирішував «неаполітанською» схемою: швидко — повільно — швидко, причому крайні частини писав відповідно у формі сонатного алегро і в рондо. Найзначнішим внесок Йоганна Крістіана був у розвиток концерту. Зокрема він є автором ряду «концертних симфоній», які займають перехідне положення між concerto grosso і сольним концертом зрілого класицизму. Також саме в творчості І.К. Баха сформувався клавірний концерт з подвійною експозицією в 1 частині.

Спадщина І.К. Баха включає:

  • 11 італійських опер, в т. ч. Фемістокл (1772, Мангейм),
  • французької опера — «Амадіс де Голь» (1779, Париж);
  • близько 10 пастиччо;
  • окремі арії і кантати (головним чином італійські);
  • близько 50 симфоній, 13 увертюр, 31 симфонія-концерт;
  • 37 концертів для фортепіано та інших інструментів;
  • інструментальні ансамблі;
  • сонати для фортепіано, для скрипки і фортепіано;
  • духовні твори.

Література

  • Abert H., J. Chr. Bachs italienische Opern und ihr Einfluss auf Mozart, "ZfMw", 1919, 1/6;
  • Saint-Foix G. de, A propos de J. Chr. Bach, "Revue de Musicologie", Année X, V, 1926;
  • Terry Ch. S., J. Chr. Bach, L.-Oxf., 1929;
  • Schökel H. P., J. Chr. Bach und die Instrumentalmusik seiner Zeit, Wolfenbüttel, 1926;
  • Tutenberg F., Die Sinfonik J. Chr. Bachs, Wolfenbüttel, 1928;
  • Wenk A. L., Beiträge zur Kenntnis des Opernschaffens von J. Chr. Bach, Frankf., 1932 (Diss.).
  • Christoph Wolff et al. The New Grove Bach Family. (NY: Norton, 1983) pp. 315ff. ISBN 0-393-30088-9.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йоганн Крістіан Бах

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118505521 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Catalog of the German National Library
  4. ↑ Бах, Иоганн Себастьян // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 216–218.