Зи́гмунт Гло́гер , або Зигмунд Ґлоґер (пол. Zygmunt Gloger ; 3 листопада 1845 (18451103 ) , Кам'янці — 16 серпня 1910 , Варшава ) — польський науковий і освітній діяч нового часу. Етнограф , фольклорист , краєзнавець , археолог , історик . Представник німецького шляхетського роду Глогер герба Прус ІІ . Уродженець Підляшшя . Організатор і перший голова Польського краєзнавчого товариства у Варшаві . Автор «Старопольської ілюстрованої енциклопедії» , а також близько 800 наукових праць і статей. Вживав псевдоніми : Прус , Прусак , Циган Северин , Едмунд Заренба , Гречкосій , Казимир Прусський , Підляшчанин , Земянин та інші.
Біографія
Титульний аркуш Енциклопедії Глогера
Надгробок Глогера у Варшаві
Зигмунт Глогер народився 3 листопада 1845 року на Підляшші , в Кам'янці Ломжинського повіту Августовської губернії Російської імперії (тепер — Високомазовецький повіт Підляське воєводство ).
З 1858 року він навчався у Варшавській школі, а 1867 року закінчив Варшавську головну школу . На наступний 1868 рік поступив на історико-археологічне відділення Ягеллонського університету . У польській столиці він перебував під опікою двох істориків — Юліана Бартошевича та Йосипа Крашевського , які справили великий вплив на формування зацікавлень молодого Глогера[ 1] .
1867 року Зигмунт розпочав співпрацю із виданням «Варшавська Бібліотека» , де видав етнографічні праці (Kilka słów o podaniach z okolic Tykocina; Kupalnocka. Stary zwyczaj palenia Sobotek pod nazwą Kupalnocki )[ 1] . Наступного 1868 року він поступив до Краківського університету , де студіював історію та археологію . Там Глогер познайомився із Вінцентом Полем та Оскарем Кольбергом , які заохочували його до історико-етнографічних досліджень[ 1] . Молодий вчений трактував етнографію як одну зі спеціальних історичних дисциплін , широко використовував в дослідженнях історико-порівняльний метод[ 2] . Досліджував звичаї поляків , литовців та українців Підляшшя.
1872 року Зигмунт став мешкати в родинному маєтку в Єжеві Білостоцького повіту . Там він зібрав велику бібліотеку , а також створив архів старовинних документів та археологічну колекцію. Глогер контактував практично з усіма науковцями-гуманітаріям свого часу. Він проводив етнографічні та археологічні експедиції на всіх землях колишньої Речі Посполитої , був активістом у галузі аграрної освіти. Зигмунт був членом Історичної комісії Академії знань в Кракові , радником комітету Кредитного земського товариства у Варшаві, а також першим президентом Польського краєзнавчого товариства [ 1] .
1883 року Зигмунт одружився із Олександрою Єльською, з білоруського шляхетського роду.
Головною працею життя Глогера стала його «Старопольська ілюстрована енциклопедія» в 4-х томах, видана в 1900 –1903 роках[ 1] . Вона є одним із цінних класичних творів з історії польських старожитностей. Енциклопедія містить втрачені на сьогодні історичні джерела. Гаслом видання було: «Знати чужі речі то добре, а свої — обов'язок».
Серед важливих етнографічних праць Глогера: «Стародавні думи і пісні» (1877 , Starodawne dumy i pieśni ), «Байки і повісті» (1879 , Baśnie i powieści ), «Народні пісні» (1892 , Pieśni ludu ), «Польський рік в житті, традиції та пісні» (1900 , Rok polski w życiu, tradycji i pieśni ). Поміж важливих краєзнавчих праць є збірник ескізів «Долинами річок» (Dolinami rzek ), з передмовою Елізи Ожешко ; серед історичних — «Історична географія земель давньої Польщі» (1903 , Geografia historyczna ziem dawnej Polski )[ 1] . Остання робота започаткувала широкі розвідки в галузі польської історичної географії [ 2] .
Останню частину свого життя Глогер провів у Варшаві (тоді — у Царстві Польському Російської імперії ), де й помер 16 серпня 1910 року. Свою унікальну колекцію, яку він збирав 40 років, вчений заповів Етнографічному товариству, Краєзнавчому товариству, Товариству громадських бібліотек у Варшаві, а також Музею промисловості та сільського господарства [ 1] . Поховали Глогера на Повонзківському цвинтарі у Варшаві.
Праці
Глогер є автором близько 800 праць і статей. Серед них найважливішими є такі:
Obchody weselne (1869)
Skarbczyk (1885)
Pieśni ludu (1892)
Księga rzeczy polskich (1896)
Rok polski w życiu, tradycji i pieśni (1900)
Encyklopedia staropolska ilustrowana (1900—1903)
Geografia historyczna ziem dawnej Polski (1903)
Примітки
Джерела
Посилання
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія Словники та енциклопедії Довідкові видання Нормативний контроль