У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Зайцев.
Олександр Миколайович Зайцев (15 червня 1935, Владивосток — 31 жовтня 1971, поблизу Владивостока) — радянський шахіст, гросмейстер (1967).
Життєпис
Лепіхін — А. Зайцев
Зональний турнір РРФСР,
Владивосток 1958
| a | b | c | d | e | f | g | h | |
8 | | 8 |
7 | 7 |
6 | 6 |
5 | 5 |
4 | 4 |
3 | 3 |
2 | 2 |
1 | 1 |
| a | b | c | d | e | f | g | h | |
На шахівниці приблизна матеріальна рівновага (три пішаки за фігуру), але невдале положення короля білих дає чорним дуже сильну атаку.
33. ... Сg4!! 34.Фe4+ Крh8 35.Л:f6 Л:f6+ 36.Крg1 Сf3! 37.Фc2 Лc6 38.Фf2 Лc1+ 39.Крh2 Фе5+ 40.Фg3 Лh1+ Білі здались
[1].
Олександр Зайцев народився 15 червня 1935 у Владивостоці. Коли йому виповнилося два роки сім'я переїхала на Україну. Вони жили в невеликому селі неподалік від Краснодона. Батько працював у школі завучем і викладав математику й фізику. Після початку війни батько в липні 1941 року пішов на фронт. Родина евакуювалася в Сибір і потім повернулася до Владивостока[2]. 1953 року успішно зіграв в юнацькому чемпіонаті Росії (1-3-тє місця) і в півфіналі командної першості СРСР серед юнаків на третій шахівниці посів 1-ше місце. Почав грати за листуванням, а також збирати шахову літературу (книги, журнали минулого і нинішнього століття). Школу (10 класів) закінчив із золотою медаллю, цікавився точними науками — математика, але з огляду на те, що у Владивостоці університету не було, а далеко їздити він не міг — боліла нога, довелося вступити на електротехнічний факультет Політехнічного інституту[3]. Після закінчення інституту кілька років працював інженером, але після успіху в матчах з московськими майстрами став приділяти шахам більше уваги. На Далекому Сході не було йому рівних за силою гравців, тому програму свого подальшого удосконалення доводилося розробляти самому.
Играть интересно, не бояться острых дебютов, а иногда некорректных вариантов, досконально изучив их предварительно и проверив в турнирах по переписке. Не избегать осложнений (счётная игра не подведёт). Знать во всех вариантах белыми и чёрными какой-нибудь дебют…
— Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.
В шахи навчився грати в 14 років, а у 18 мав першу категорію. По 8-14 годин на день вивчав партії великих майстрів, теорію і займався аналізом своїх партій. Без сторонньої допомоги пройшов короткий шлях від кандидата в майстри до гросмейстера у себе вдома, у Владивостоці[4]. 1958 року став відомим у шахових колах після перемоги на зональних турнірах змаганнях Сибіру і Далекого Сходу. Після турнірів був організований матч між переможцем і головним суддею майстром Яковом Естріним, де несподівано майстер програв з рахунком 2:3. Через рік у шаховій літературі з'явилося повідомлення про перемогу в тренувальному матчі кандидата в майстри над екс-чемпіоном Москви Володимиром Сімагіним (3:2). Після повернення в Москву Сімагін прокоментував на лекціях гру свого супротивника.
Это удивительно, но чем больше я старался запутать игру, тем увереннее чувствовал себя мой неведомый доселе противник.
— Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.
За освітою — інженер-електрик (закінчив Далекосхідний політехнічний інститут[ru] у Владивостоці).
Першого успіху домігся 1953 року, поділивши 1-3 місця на юнацькому чемпіонаті РРФСР. Учасник чотирьох чемпіонатів СРСР, в чемпіонаті 1968/69 поділив 1-ше місце з Левом Полугаєвським, але програв додатковий матч за перше місце — 2:3.
Родина
- Мати — Наталія Іванівна Зайцева
- Батько — Зайцев Микола Олександрович
- Сестра — Людмила (чоловік — Олександр Іванович Барабаш)
Спортивні результати
Змагання за листуванням
Рік |
Турнір |
+ |
− |
= |
Результат |
місце
|
1961—1962 |
Півфінал VI першості СРСР |
8 |
0 |
12 |
14 з 20 |
2
|
1963—1964 |
VI першість СРСР |
6 |
3 |
8 |
10 з 17 |
6
|
1965—1966 |
VII першість СССР |
1 |
6 |
12 |
7 з 19 |
14—16
|
1966—1971 |
Кубок Азії, 1-ша шахівниця |
2 |
1 |
0 |
2½ з 3 |
|
Література
- Шамкович Л. Его любили все. // 64. 1971. № 49. С. 15.
- На одном дыхании : [Сборник / Сост. А. Лещинская]. Владивосток : Дальневост. кн. изд-во, 1977. 125 с. (Зажги свою звезду!).
- Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Александр Зайцев. Москва : Физкультура и спорт, 1986. 144 с.
- Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 124. — 624 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)
Примітки
- ↑ Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 12—13.
- ↑ Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 10.
- ↑ Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 10—11.
- ↑ Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Вместо предисловия // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.
- ↑ Вибув через хворобу.
Посилання