ЗІС-42 і ЗІС-42М — радянський напівгусеничнийпозашляховик. Призначався для роботи в умовах бездоріжжя і як артилерійського тягача. Являв собою подальший розвиток напівгусеничного вантажівки ЗІС-22. ЗІС-42/-42М серійно вироблявся на заводі ЗІС на базі звичайної вантажівки ЗІС-5В у 1942—1944 роках. Дослідні зразки випробовувалися у 1940 році. Початок німецько-радянської війни та евакуація заводу перервали підготовку до запуску у виробництво.[1] Ранні версії ЗІС-42 були вироблені в декількох дослідних партіях у 1942 році, а з кінця того ж року випускалася його покращена модифікація ЗІС-42М, що знаходилася у виробництві до 1944 року. Всього вироблено 6 372 автомобіля ЗІС-42 та ЗІС-42М.
Від базового ЗІС-5В напівгусеничний ЗІС-42 відрізнявся наявністю гусеничної ходової частини з двома хитними візками замість задніх ведучих коліс. Рамка кожної гусеничної візки складалася з штампованих боковин, жорстко пов'язаних опорної маточиною та поперечиною. На кінцях візки між боковинами спереду розміщувалося провідне колесо, а ззаду — напрямне (лінивець). Між ними була балансирне підвішена система з чотирьох ковзанок, закрита кожухом. Весь рушій був підвішений балансирне на півосях заднього моста. ЗІС-42 мав піддон та кожух на передній осі. Для запобігання від ударів рушіїв при їзді по дуже пересічній місцевості з нижньої сторони платформи на спеціальних кронштейнах встановлювалися чотири обмежувальних ролика.
Гусенична стрічка (загальна ширина — 415 мм) являла собою гумовотканинну стрічку з металевими накладками.
При їзді по глибокому снігу, болота використовувалися лижі, що встановлюються на передні колеса.
Модернізований автомобіль (ЗІС-42М) мав двигун типу ЗІС-16 (84 к.с.).[2] Радіатор і фари прикривалися ґратами для захисту від пошкоджень.