Жиль Перро |
---|
фр. Gilles Perrault |
---|
|
Ім'я при народженні | фр. Jacques Peyroles[1][2] |
---|
Псевдонім | Sidney Vania, Gil Perrault і Gilles Perrault |
---|
Народився | 9 березня 1931(1931-03-09)[3][4][…] XIII округ Парижа, Париж, Франція[2] |
---|
Помер | 3 серпня 2023(2023-08-03)[6][2] (92 роки) Сент-Марі-дю-Мон, Манш, Франція[7][2] ·зупинка серця[1] |
---|
Поховання | Q110346723?[8] |
---|
Країна | Франція[9] |
---|
Місце проживання | Сент-Марі-дю-Мон |
---|
Діяльність | журналіст, сценарист, письменник, адвокат, прозаїк-романіст |
---|
Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі і Інститут політичних досліджень |
---|
Мова творів | французька |
---|
Жанр | кримінальний роман[d], пригодницький роман, шпигунський романd і сценарій |
---|
Magnum opus | Q16653691?, Q3226081? і Notre ami le roid |
---|
Мати | Germaine Peyrolesd |
---|
Учасник | Алжирська війна |
---|
Нагороди | |
---|
|
|
|
|
|
Жиль Перро (фр. Gilles Perrault; 9 березня 1931, Париж — 3 серпня 2023, Сент-Марі-дю-Мон, Манш) — французький письменник, сценарист і журналіст. Здобув освіту юриста, працював ним протягом 5 років. Робота у сфері кримінології дала йому великий досвід та визначила жанр його творчості.
Життєпис
Жиль Перро написав безліч книг, есе та кіносценаріїв на кримінальну тему. У своїх творах він торкався проблем, пов'язаних з правами людини, часто описуючи їх порушення. Його роботи викликали неоднозначну оцінку у французькому суспільстві.[10] Книги Перро були перекладені багатьма мовами світу.
Найвідоміша робота Перро — документальна книга «Червоний пуловер», кримінальне дослідження, опубліковане в 1978 році. У ній автор проводить власне розслідування у справі Крістіана Рануччі, звинуваченого у викраденні та вбивстві маленької дівчинки Марі Долорес Рамбла. Через рік книга була екранізована. Книга викликала резонанс, було продано понад 1 мільйон екземплярів. Мішель Фуко прочитавши цю книгу, заявив про свою впевненість у невинності Рануччі.[11]
У 2005 році командир кримінальної поліції у відставці Жерар Буладду опублікував книгу у відповідь: «L'Affaire du pull-over rouge, Ranucci coupable! : Un pull-over rouge cousu… de fil blanc» («Справа про червоного светра, Рануччі винен! Червоний пуловер, зшитий з білої нитки»), прямо протилежну версії, розробленої Жилем Перро. У 2006 році у своїй другій книзі «Autopsie d'une imposture» Буладду доводить вину Рануччі, і критикує Перро, називаючи «Червоний пуловер» відвертою маніпуляцією.
Жиль Перро також був редактором знаменитої в лівих політичних колах «Чорної книги капіталізму»,[12] яка користується популярністю і до сьогодення.
Примітки
Посилання
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
---|
Генеалогія та некрополістика | |
---|
Література та бібліографія | |
---|
Тематичні сайти | |
---|
Словники та енциклопедії | |
---|
Довідкові видання | |
---|
Нормативний контроль | |
---|