У квітні 2015 року він поїхав до Сирії, де провів приблизно 10 місяців у YPG, перш ніж повернутись 3 лютого 2016 року[6], і був заарештований після прибуття.[7] Під час свого першого туру Аслін служив у Тель-Абіаді[8] та обороняв Аль-Хасаку, під час чого була досягнута угода, яка дозволила проурядовим силам здати свої позиції;[9] він також брав участь у наступі на Ісламську державу в 2015 році.[10]
Україна
У 2018 році Аслін приєднався до українських військових[4], а після російського вторгнення захищав місто Маріуполь.[11] 12 квітня 2022 року Аслін оголосив у Twitter, що у нього «не було іншого вибору, окрім як здатися російським силам» у Маріуполі після того, як у його підрозділу, як повідомляється, закінчилися боєприпаси, і він не зміг втекти з міста.[12] 14 квітня, перебуваючи в російському полоні, він знявся на відео в наручниках і, здавалося, був побитий, оскільки він мав травму голови, опухлі руки і невиразно висловлювався.[13][14] На відео, знятому незадовго до того, як його захопили російські війська, The Telegraph повідомив, що у нього не було травми голови.[14] 18 квітня Аслін взяв інтерв'ю у полоні британський експат Грем Філліпс, якого часто звинувачували в проросійських поглядах і забороняли в'їзд в Україну.[15][16] Британський адвокат Джефрі Робертсон заявив, що інтерв'ю може бути порушенням міжнародного права, заявивши, що «примусовий допит військовополонених з пропагандистськими цілями суперечить Женевським конвенціям».[17]
Асліна звинувачують у тому, що він найманець (особа, яка воює в іноземних збройних силах заради фінансової вигоди),[18] і як такий не захищений Женевськими конвенціями, які забезпечують захист військовополонених, але не найманців. Проте, як військовослужбовець регулярних українських збройних сил, він не відповідає законодавчому визначенню найманця.[19][20]
Занепокоєння щодо лікування Асліна висловив у британському парламенті під час запитань прем'єр-міністру Роберт Джеррік, депутат від його рідного міста Ньюарк.[21]
30 квітня прокурор ОРДО заявив, що Аслін був найманцем і йому може загрожувати смертна кара за нібито злочини проти республіки.[22]
6 червня 2022 року підтримувані Росією сепаратисти оголосили проти Асліна чотири кримінальні звинувачення, оголосивши йому смертну кару [23][24].
7 червня 2022 року він визнав себе винним у навчанні з метою здійснення терористичної діяльності та не визнав себе винним в участі найманця у збройному конфлікті чи бойових діях.[25]
9 червня російські ЗМІ повідомили, що Аслін був засуджений до смертної кари Верховним судом самопроголошеної Донецької Народної Республіки разом із Шоном Піннером і громадянином Мароко. Злочином стало найманство та «вчинення дій, спрямованих на захоплення влади та повалення конституційного ладу ДНР».[26]
21 вересня відбувся обмін 215 українських військовополонених з Азовсталі поміж котрих був звільнений і Аслін. Аслін після обміну прибув до Саудівської Аравії[27].
Після повернення до Британії Ейден написав книгу "В`язень путіна" [28].
В 2023 після того як виготовив нові документи він повернувся в Україну і знову долучився до оборони України в складі Міжнародного легіону при ГУР МО України. Брав участь битві за Авдіївку [27].
Ейдан вивчає українську мову і планує отримати українське громадянство та оселитися в Києві [27].
↑Mercenary. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. one that serves merely for wages; especially a soldier hired into foreign service.
↑Parker, Charlie (14 квітня 2022). Captured Briton is handcuffed and beaten up by Russians. The Times. ISSN0140-0460. Архів оригіналу за 9 червня 2022. Процитовано 19 квітня 2022. The soldier’s apparent abuse has prompted his family and friends to accuse Russia of committing war crimes by violating the Geneva Convention, which outlaws harming prisoners of war … Supporters of Russia on social media have falsely claimed that Aslin is a foreign mercenary, which would prevent him from receiving protection under the convention. This is untrue as he is a member of the Ukrainian army.