Син Марино Граденіго, брата дожа П'єтро Граденіго. Був подеста в Каподістрії, Падуї та Тревізо. 21 квітня 1355, через кілька днів після страти Марино Фальєро, був обраний дожем. Мав репутацію людини суворої, але відданої республіці. Останнє, очевидно, сприяло його обранню. За своє коротке правління встиг укласти мир з Генуєю (1 червня 1355), покарати спільників дожа-змовника Марино Фальєро. У 1356 король Угорщини Людвік I Великий відновив війну з Венецією за Далмацію, і вторгся у Фріулію.
У правління Джованні Граденіго Венеція налагодила дипломатичні відносини з Золотою ордою і отримала ярлик на порт Провато.