Народився у Венеції. Син Марино Моліна та Паоли Барбаріго.
Присвятив майже всю кар'єру військовим та морським справам. Служив проведітором декількох венеційських володінь. Там здобув репутацію практичної та прагматичної людини, відданої дипломатії та пошуку компромісу. За свої чесноти був обраний прокуратором Святого Марка.
На початку Критської війни (1645—1669) обраний генерал-капітаном флоту Венеційської республіки. Хворів на подагру, яка заважала йому виконувати обов'язки. Родина Моліна жила в палаці Молін, в районі Венеції — Сан Марко.[1]
